Граф Ґабріеля у математиці та обчислювальній геометрії — це граф, що складається з множиниточок в евклідовому просторі та виражає поняття їх близькості. Формально, це граф з набором вершин в якому будь-які точки та суміжні, якщо вони не тотожні, тобто , і замкнуте коло з відрізком у якості діаметра не містить інших елементів множини . Граф Ґабріеля природним чином узагальнюється до багатовимірних просторів, при цьому порожні кола заміняються порожніми замкнутими кулями. Граф названо за іменем Рубена Ґабріеля[en] який описав цей тип графу в спільній з Робертом Сокалом[en] статті 1969 року[1].
Для графу Ґабріеля доведено існування граничного порогу перколяції (захоплення окремих вузлів графу та утворення нескінченної сукупності)[2] та обраховано точні значення для порогового рівня перколяції окремих вузлів та зв'язків (ребер)[3].
Граф є частковим випадком бета-кістяка. Подібно до бета-кістяків і на відміну від тріангуляції Делоне, цей граф не є геометричним стягувальним деревом — для деяких множин точок відстані в графі Габріеля можуть бути значно більшими від евклідових відстаней між точками[5].