Горлей Володимир Савович
Володи́мир Са́вович Горле́й (нар. 1 січня 1951, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область) — український письменник. БіографіяНародився 1 січня 1951 р. в с. Яришів Могилів-Подільського району, що на Вінниччині. Навчався в Луко-Мовчанській восьмирічній школі, закінчив Кацмазівську середню школу. До армії працював старшим піонервожатим у Луко-Мовчанській восьмирічці. Після служби в армії здобув вищу філологічну освіту у Вінницькому педагогічному інституті ім. М. Островського (1975). Відтоді працював учителем української мови та літератури в Могилівській школі Жмеринського району, у 1977 році очолив школу у селі Сьомаки, а з 1981 — у селі Северинівка. Літературна діяльністьДрукується з 1968 р. Автор збірок лірики та книжок для дітей: «Голос любові» (1994), «Мить щедрості» (2002), «Школоворот» (2011), «Славний вожачок» (2011), «Лірика» (2011), «Колесо життя» (2011), «Будь для мене загадкою» (2013), «Осанна осені» (2018); численних публікацій у періодиці. Десятки поезій покладені на музику. Редактор і упорядник багатьох колективних видань, посібників, книг з літературного краєзнавства, у тому числі про В. Забаштанського, В. Вовкодава, М. Солоненка, П. Добрянського, А. Загрійчука, С. Литвина, П. Перебийноса та ін.[2]
Нагороди і почесні звання
Джерела і література
Примітки
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia