|
Гори димлять
Гори димлять (пол. Góry dymią) — повість Ярослава Галана, написана 1938 року польською мовою і опублікована окремим виданням 1939 року у львівському приватному видавництві «Myśl» під псевдонімом Мирон Яро (Miron Jaro)[1]. Повість написана в селі Нижній Березів[2]. СинопсисПодії повісті розгортаються на початку 1920-х років у окупованій Польщею Західній Україні, у невеличкому гуцульському селі на Покутті. Ольга, дочка священика, перед його смертю обіцяє йому, що одружиться з польським офіцером прикордонної застави Мартином Погодняком. Та згодом Ольга закохується в гультіпаку-опришка Івана Семенюка, одруженого з Марічкою. Кохання між Іваном та Ольгою розгорається все палкіше, і незабаром вони усвідомлюють, що не можуть жити один без одного, та вирішують втекти. Але дружина Івана Марічка не збирається сидіти склавши руки, поки її чоловіка викрадає інша, і збирається розказати про зраду пари чоловіку Ольги Мартину... Аналіз творуПовість просякнута національно-патріотичним духом, і українські радянські літературознаці зазначали, що у цьому творі Галан-художник переміг Галана-політика[3]. Романтично-лірична стихія, яка панує в змалюванні кохання опришка Івана Семенюка з попівною Ольгою, іронія у відтворенні міщанського оточення Ольги, майстерні картини гірських краєвидів, авантюрно-пригодницькі сюжетні лінії вписуються у викривально-соціальний зміст оповіді. Проблема «пропащої сили» (образ Семенюка) розв'язується письменником у новому аспекті: опришківство в умовах окупаційного режиму набуває не лише соціального, а й національно-визвольного характеру. У повісті опоетизовані органічне почуття свободи й гідності, властиве гуцулам, природний потяг до краси — в людях, їх фізичній вроді, одязі, в навколишній природі. Тут владарюють свобода і любов. Романтично-еротична ейдетика повісті Ярослава Галана «Гори димлять» досліджена в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Михайлової Алли Анатоліївни «Ерос як естетична і поетологічна проблема української прози 20-30-х років XX століття»[4] Переклад українськоюПовість було вперше перекладено українською у 1956 році Степаном Трофимуком за участі дружини Степана Трофимука Оксани.[5][6]
Екранізації
Примітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
