Гонкурівська премія (фр. Prix Goncourt ) — французька літературна премія, яку присуджують авторам на знак відзначення прозових творів, написаних французькою мовою . Премію присуджують щорічно з 1903 року за рішенням Гонкурівської академії , до складу якої входять відомі французькі літератори.
Назва премії походить від прізвища класиків французької літератури 19 століття — братів Жуля та Едмона де Гонкурів.
При тому, що сума нагороди становить символічні 10 євро, премія вважається однією з найпрестижніших і висуває автора в авангард французької літератури та збільшує продаж його книжок[ 3] .
Гонкурівську премію можна присудити авторові лише раз за його життя. Однак є один виняток із цього правила: Ромен Гарі здобув цю премію двічі. Вперше — у 1956 році, а вдруге — у 1975 -му за твір під псевдонімом Еміля Ажара. Те, що Еміль Ажар і Ромен Гарі одна й та ж особа, з'ясувалося вже після присудження премії Емілю Ажару.
Лауреати
1903 — Джон-Антуан Но , «Ворожа сила» (фр. Force ennemie ) (Плюм [fr] )
1904 — Леон Фрап'є , «Дитячий садок» (фр. La Maternelle ) (Альбен Мішель )
1905 — Клод Фаррер , «Цивілізовані» (фр. Les Civilisés ) (Фламмаріон )
1906 — Жером Таро і Жан Таро , «Дінґлі, славетний письменник» (фр. Dingley, l'illustre écrivain ) (Кайє де ла Кензен [fr] )
1907 — Еміль Мозеллі , «Прялка із слонової кістки: лотаринзьке дитинство» (фр. Le Rouet d'ivoire: enfances lorraines ) і «Жан де Бребі, або Книжка злиднів» (фр. Jean des Brebis ou le livre de la misère ), (Плон )
1908 — Франсіс де Міомандр , «По воді писано» (фр. Écrit sur de l'eau... ) (Еміль-Поль [fr] )
1909 — Маріус-Арі Леблон , «У Франції» (фр. En France ) (Фаскелль [fr] )
1910 — Луї Перґо , «Від Лиса до Сороки» (фр. De Goupil à Margot ) (Меркюр де Франс )
1911 — Альфонс де Шатобріан , «Володар Лурдин» (фр. Monsieur des Lourdines ) (Грассе )
1912 — Андре Савіньйон , «Дочки дощу» (фр. Filles de la pluie ) (Грассе )
1913 — Марк Ельдер , «Морський люд» (фр. Le Peuple de la mer ) (Кальман-Леві )
1914 — премію не присуджено через початок Першої світової війни
1915 — Рене Бенжамен , «Гаспар» (фр. Gaspard ) (Файяр )
1916 — Анрі Барбюс , «Вогонь» (фр. Le Feu ) (Фламмаріон ) та Адрієн Бертран , «Поклик землі» (фр. L'Appel du sol ) (Кальман-Леві ) (Гонкурівська премія за 1914 рік)
1917 — Анрі Малерб , «Смолоскип в руці» (фр. La Flamme au poing ) (Альбен Мішель )
1918 — Жорж Дюамель , «Цивілізація» (фр. Civilisation ) (Меркюр де Франс )
1919 — Марсель Пруст , «У затінку дівчат-квіток» (фр. À l'ombre des jeunes filles en fleurs ) (частина друга роману У пошуках утраченого часу (фр. À la recherche du temps perdu )) (Галлімар )
1920 — Ернест Перошон , «Нене» (фр. Nêne ) (Клузо, потім Плон )
1921 — Рене Маран , «Батуала» (фр. Batouala ) (Альбен Мішель )
1922 — Анрі Беро , «Місячна отрута» (фр. Le Vitriol de Lune ) та «Переживання товстуна» (фр. Le Martyre de l'obèse ) (Галлімар )
1923 — Люсьєн Фабр , «Рабевель, або отруєння ріжками» (фр. Rabevel ou le Mal des ardents ) (Галлімар )
1924 — Тьєрі Сандр , «Жимолость», «Чистилище», «Глава XIII» (фр. Le Chèvrefeuille, le Purgatoire, le Chapitre XIII ) (Галлімар )
1925 — Моріс Женевуа , «Раболіо» (фр. Raboliot ) (Грассе )
1926 — Анрі Деберлі , «Муки Федра» (фр. Le Supplice de Phèdre ) (Галлімар )
1927 — Моріс Бедель , «Жером 60° північної широти» (фр. Jérôme 60° latitude nord ) (Галлімар )
1928 — Моріс Константен-Вейєр , «Людина над своїм минулим» (фр. Un homme se penche sur son passé ) (Рідер)
1929 — Марсель Арлан , «Порядок» (фр. L'Ordre ) (Галлімар )
1930 — Анрі Фоконньє , «Малайзія» (фр. Malaisie ) (Сток)
1931 — Жан Фаяр , «Хвороба-любов» (фр. Mal d'amour ) (Файяр )
1932 — Ґі Мазелін , «Вовки» (фр. Les Loups ) (Галлімар )
1933 — Андре Мальро , «Умови людського існування» (фр. La Condition humaine ) (Галлімар )
1934 — Роже Версель , «Капітан Конан» (фр. Capitaine Conan ) (Альбен Мішель )
1935 — Жозеф Пейре , «Кров та світло» (фр. Sang et lumières ) (Грассе )
1936 — Максанс ван дер Меерш , «Відбиток Бога» (фр. L'Empreinte du dieu ) (Альбен Мішель )
1937 — Шарль Плісньє , «Фальшиві паспорти» (фр. Faux passeports ) (Корреа [fr] )
1938 — Анрі Труайя , «Павук» (фр. L'Araignée ) (Плон )
1939 — Філіпп Еріа , «Зіпсовані діти» (фр. Les Enfants gâtés ) (Галлімар )
1940 — Франсіс Амбрієр , «Великі канікули» (фр. Les Grandes Vacances ) (Нова Франція)
1941 — Анрі Пурра , «Березневий вітер» (фр. Vent de Mars ) (Галлімар )
1942 — Марк Бернар , «Немов діти» (фр. Pareils à des enfants ) (Галлімар )
1943 — Маріус Гру , «Прохід людини» (фр. Passage de l'homme ) (Галлімар )
1944 — Ельза Тріоле , «За перше пошкодження 200 франків» (фр. Le premier accroc coûte 200 francs ) (Галлімар )
1945 — Жан-Луї Борі , «Моє село у німецькі часи» (фр. Mon village à l'heure allemande ) (Фламмаріон )
1946 — Жан-Жак Готьє , «Історія одного вчинку» (фр. Histoire d'un fait divers ) (Жюйяр )
1947 — Жан-Луї Кюртіс , «Нічні ліси» (фр. Les Forêts de la nuit ) (Жюйяр )
1948 — Моріс Дрюон , «Великі сім'ї» (фр. Les Grandes Familles ) (Жюйяр )
1949 — Робер Мерль , «Вікенд в Зюйдкооті» (фр. Week-end à Zuydcoote ) (Галлімар )
1950 — Поль Колен , «Дикі ігри» (фр. Les Jeux sauvages ) (Галлімар )
1951 — Жульєн Грак , «Узбережжя Сирту» (фр. Le Rivage des Syrtes ) (Жозе Корті ), автор відмовився від премії
1952 — Беатріс Бек , «Леон Морен, священик» (фр. Léon Morin, prêtre ) (Галлімар )
1953 — П'єр Гаскар , «Звірі» (фр. Les Bêtes ) (Галлімар )
1954 — Сімона де Бовуар , «Мандарини» (фр. Les Mandarins ) (Галлімар )
1955 — Роже Ікор , «Змішані води» (фр. Les Eaux mêlées ) (Альбен Мішель )
1956 — Ромен Гарі , «Корені неба» (фр. Les Racines du ciel ) (Галлімар )
1957 — Роже Вайян , «Закон» (фр. La Loi ) (Галлімар )
1958 — Франсіс Вальдер , «Сен-Жермен, або переговори» (фр. Saint-Germain ou la négociation ) (Галлімар )
1959 — Андре Шварц-Барт , «Останній із праведників» (фр. Le Dernier des Justes ) (Сей )
1960 — Вінтіла Оріа , «Бог народився у вигнанні» (фр. Dieu est né en exil ), премія призначена, але не вручена автору через політичні переконання[ 4]
1961 — Жан Ко , «Милість Божа» (фр. La Pitié de Dieu ) (Галлімар )
1962 — Анна Лангфю , «Піщаний багаж» (фр. Les Bagages de sable ) (Галлімар )
1963 — Арман Лану , «Коли море відступає» (фр. Quand la mer se retire ) (Жюйяр )
1964 — Жорж Коншон , «Дика держава» (фр. L'État sauvage ) (Альбен Мішель )
1965 — Жак Борель , «Обожнювання» (фр. L'Adoration ) (Галлімар )
1966 — Едмонда Шарль-Ру , «Забути Палермо» (фр. Oublier Palerme ) (Грассе )
1967 — Андре П'єйр де Мандьярг , «Межа» (фр. La Marge ) (Галлімар )
1968 — Бернар Клавель , «Плоди зими» (фр. Les Fruits de l'hiver ) (Робер Лаффон )
1969 — Фелісьян Марсо , «Крізі» (фр. Creezy ) (Галлімар )
1970 — Мішель Турньє , «Вільшаний король» (фр. Le Roi des aulnes ) (Галлімар )
1971 — Жак Лорен , «Нісенітниці» (фр. Les Bêtises ) (Грассе )
1972 — Жан Карр'єр , «Яструб із Майє» (фр. L'Épervier de Maheux ) (Ж.-Ж. Повер [fr] )
1973 — Жак Шессе , «Нелюд» (фр. L'Ogre ) (Грассе )
1974 — Паскаль Лене , «Мереживниця» (фр. La Dentellière ) (Галлімар )
1975 — Ромен Гарі під псевдонімом Еміль Ажар , «Життя попереду» (фр. La Vie devant soi ) (Меркюр де Франс )
1976 — Патрік Ґренвій , «Палаючі» (фр. Les Flamboyants ) (Сей )
1977 — Дідьє Декоен , «Джон-Пекло» (фр. John l'Enfer ) (Сей )
1978 — Патрік Модіано , «Вулиця темних крамниць» (фр. Rue des Boutiques Obscures ) (Галлімар )
1979 — Антонін Майє , «Пелажі-Візок» (фр. Pélagie la Charrette ) (Грассе )
1980 — Ів Наварр , «Зоосад» (фр. Le Jardin d'acclimatation ) (Фламмаріон )
1981 — Люсьєн Бодар , «Анна Марія» (фр. Anne Marie ) (Грассе )
1982 — Домінік Фернандес , «В руці у янгола» (фр. Dans la main de l'Ange ) (Грассе )
1983 — Фредерік Трістан , «Загублені» (фр. Les Égarés ) (Баллан [fr] )
1984 — Маргеріт Дюрас , «Коханець» (фр. L'Amant ) (Мінюї )
1985 — Ян Кеффелек , «Весілля варварів» (фр. Les Noces barbares ) (Галлімар )
1986 — Мішель Ост , «Нічний слуга» (фр. Valet de nuit ) (Грассе )
1987 — Тагар Бен Джеллун , «Священна ніч» (фр. La Nuit sacrée ) (Сей )
1988 — Ерік Орсенна , «Колоніальна виставка» (фр. L'Exposition coloniale ) (Сей )
1989 — Жан Вотрен , «Великий крок до доброго бога» (фр. Un grand pas vers le Bon Dieu ) (Грассе )
1990 — Жан Руо , «Поля слави» (фр. Les Champs d'honneur ) (Мінюї )
1991 — П'єр Комбеско , «Дочки Голгофи» (фр. Les Filles du Calvaire ) (Грассе )
1992 — Патрік Шамуазо , «Тексако» (фр. Texaco ) (Галлімар )
1993 — Амін Маалуф , «Скеля Таніоса» (фр. Le Rocher de Tanios ) (Грассе )
1994 — Дідьє Ван Ковелер , «Шлях в один кінець» (фр. Un aller simple ) (Альбен Мішель )
1995 — Андрій Макін , «Французький заповіт» (фр. Le Testament français ) (Меркюр де Франс )
1996 — Паскаль Роз , «Мисливець Зеро» (фр. Le Chasseur Zéro ) (Альбен Мішель )
1997 — Патрік Рамбо , «Битва» (фр. La Bataille ) (Грассе )
1998 — Поль Констан , «Відвертість за відвертість» (фр. Confidence pour confidence ) (Галлімар )
1999 — Жан Ешноз , «Я йду» (фр. Je m'en vais ) (Мінюї )
2000 — Жан-Жак Шуль , «Інґрід Каван» (фр. Ingrid Caven ) (Галлімар )
2001 — Жан-Крістоф Рюфен , «Червона Бразилія» (фр. Rouge Brésil ) (Галлімар )
2002 — Паскаль Кіньяр , «Блукаючі тіні» (фр. Les Ombres errantes ) (Грассе )
2003 — Жак-П'єр Аметт , «Коханка Брехта» (фр. La Maîtresse de Brecht ) (Альбен Мішель )
2004 — Лоран Годе , «Сонце Скорта» (фр. Le Soleil des Scorta ) (Акт Сюд [fr] )
2005 — Франсуа Веєрган , «Три дні у моєї матері» (фр. Trois jours chez ma mère ) (Ґрассе )
2006 — Джонатан Літтел , «Благоволительки» (фр. Les Bienveillantes ) (Галлімар )
2007 — Жіль Леруа , «Пісня Алабами» (фр. Alabama song ) (Меркюр де Франс )
2008 — Атік Рагімі , «Камінь терпіння» (фр. Syngué sabour. Pierre de patience ) (P.O.L. [fr] )
2009 — Марі Ндіай , «Три сильні жінки» (фр. Trois Femmes puissantes ) (Галлімар )
2010 — Мішель Уельбек , «Карта і територія» (фр. La carte et le territoire ) (Фламмаріон )
2011 — Алексіс Женні , «Французьке мистецтво війни» (фр. L'Art français de la guerre ) (Галлімар )
2012 — Жером Феррарі , «Проповідь про падіння Риму» (фр. Le Sermon sur la chute de Rome ) (Actes Sud, coll. Domaine français )
2013 — П'єр Леметр , «До побачення там, нагорі» (фр. Au revoir là-haut ) (Альбен Мішель )
2014 — Лідія Сальвер , «Не плакати» (фр. Pas pleurer ) (Сей )
2015 — Матіас Енар , «Компас» (фр. Boussole ) (Actes Sud)
2016 — Лейла Слімані , «Солодка пісня» (фр. Chanson douce ) (Галлімар )
2017 — Ерік В'юйяр , «Порядок денний» (фр. L'Ordre du jour ) (Actes Sud)
2018 — Нікола Матьє , «Діти їхні» (фр. Leurs enfants après eux ) (Actes Sud)
2019 — Жан-Поль Дюбуа , «Не всі живуть у світі однаковим чином» (фр. La plus secrète mémoire des hommes ) (L'Olivier [fr] )
2020 — Ерве Ле Телльє , «Аномалія» (фр. L'Anomalie ) (Галлімар )
2021 — Могамед Мбуґар Сарр , «Найпотаємніший спогад людський» (фр. La plus secrète mémoire des hommes ) (Philippe Rey [fr] )
2022 — Брижіт Жіро , «Жити швидко» (фр. Vivre vite ) (Фламмаріон )
2023 — Жан-Батіст Андреа , «Бережи її» (фр. Veiller sur elle ) (L'Iconoclaste [fr] )
2024 — Камель Дауд , «Гурії» (фр. Houris ), видавництво Ґаллімар .
Премія в літературі
У 1951 році французький письменник П'єр Гамарра написав детектив «Вбивці — Ґонкурівська премія». Щоб уникнути звинувачень у навмисному підриві престижу премії, перед текстом роману було поміщено повідомлення: «Усі факти і герої цього роману вигадані. Ґонкурівська премія взята тільки тому, що вона найвідоміша з усіх літературних премій, але можна було б з таким же успіхом замінити її будь-якою іншою».
Див. також
Примітки
Посилання