Діти їхні

«Діти їхні»
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Обкладинка українського видання
АвторНіколя Матьє
Назва мовою оригіналуLeurs enfants après eux
Мовафранцузька
ВидавництвоВидавництво Старого Лева
Видано2018
ISBN978-617-679-795-1
Попередній твірВійна тварин
Видання українською
Видано українською2020
Перекладач(і)Ірина Славінська

«Діти їхні» (фр. Leurs enfants après eux) — роман французькою мовою Ніколя Матьє, написаний 2018 року. Це другий роман автора, за який письменник отримав Гонкурівську премію у тому ж році. Описано історії життя у провінційному шахтарському містечку на сході Франції. Роман отримав позитивні відгуки літературної преси. Він отримав Гонкурівську премію 7 листопада 2018 року. У листопаді 2021 року англійський переклад став лауреатом премії "Альбертина" — премії читацьких симпатій, що присуджується посольством Франції в Нью-Йорку.[1][2]

Зміст

Краю шахтарів і металургів переживає свої «лихі дев'яності», ознаменовані відходом індустріальної епохи. Це місто спрацьованих батьків та їхніх дітей, які намагаються урвати собі місце в новому житті. Занедбані фабричні стіни, спальні райони, прокурені кафешки, вечірки, багато алкоголю, наркотиків та сексу — ось атмосфера, в якій дорослішають герої цього роману. Кожна сторінка — гімн вічним літнім канікулам. Спека, мотоцикли, гаряче шосе, і ти такий молодий і безсмертний. Чотирнадцятилітній Антоні, як ніхто інший, гостро проживає свою причетність до цього місця — як і потребу вирвати коріння та поїхати з рідного міста.

Український переклад

Діти їхні / Ніколя Матьє ; пер. з фр. І. Славінської. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. — 624 с. — ISBN 978-617-679-795-1[3].

Примітки

  1. ↑ Five Nominees Unveiled for the 2021 Albertine Prize. frenchculture.org (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
  2. ↑ ALBERTINE | Nicolas Mathieu on 2021 Albertine Prize Finalist ‘And Their Children after Them’. web.archive.org. 10 листопада 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 17 грудня 2022.
  3. ↑ Діти їхні. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 7 липня 2020.

Посилання