Народився 30 червня 1884 в Парижі. Як син аптекаря Дюамель вирішив спершу вивчати медицину, та згодом зрозумів, що для нього важливіше література. Разом з Жулем Роменом, Жоржем Шенев'єром, Шарлем Вільдраком та П'єром Жан Жувом він заснував групу «Абатство», що стала важливим осередком унанімізму, літературної течії, яка виникла на противагу до символізму й закидала йому відірваність від життя та аполітичність. ПІд час Першої світової війни був військовим лікарем.
Збірки оповідань Дюамеля «Житія мучеників»: 1914—1916 і «Цивілізація» 1914—1917 (удостоєна Гонкурівської премії) написана за особистими враженнями війни.
Співчуттям до людей пройняті роман «Покинуті» (1921) і п'ять романів з циклу «Життя й пригоди Салавена» (1920—1932). Твір «Хроніка родини Паск'є» (1933—1944) складає цикл з десяти окремих романів. Дюамель був пристрасним мандрівником, про що свідчить написання творів «Подорож до Москви» (1927) і розповідь про Америку «Сцени майбутнього життя» (1930). Починаючи з 1944 року він писав книги спогадів, які вийшли під загальною назвою «Моє життя при світлі дня» (1944—1953).
Collectif d'auteurs, Georges Duhamel (1884—1966), Paris, Mercure de France, coll. " Ivoire ", 1967 (OCLC 489733965).
Arlette Lafay, La Sagesse de Georges Duhamel, éditions Minard, Paris, 1984, (ISBN 9782852100220).
Jacques Bréhant, Georges Duhamel, chantre de la musique, bulletin de l'Académie nationale de médecine no 169-3, 1985
Jean-Jacques Hueber, Entretiens d'humanistes: correspondance de Charles Nicolle et Georges Duhamel, 1922—1936, éditions de l'Académie des sciences, belles-lettres et arts de Rouen, 1996, (ISBN 9782853510073).
Jean-Jacques Hueber, Correspondance François Mauriac — Georges Duhamel (1919—1966), Paris, éditions Klincksieck, 1997 (ISBN 9782252031315).
Françoise Danset, Paul Maunoury, Arlette Lafay, Georges Duhamel parmi nous, édition du Valhermeil, 2000 (ISBN 2-913328-17-2).