uk %D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA %D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 %D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Гоменюк Микола Григорович
Гоменюк Микола Григорович
Народився	23 січня 1950 ; Новоселиця, Попільнянський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер	13 червня 2003 (53 роки) ; Київ, Україна
Поховання	Південне кладовище (Віта-Поштова)
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	журналіст
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гоменюк.

Гоменюк Микола Григорович (23 січня 1950, с. Новоселиця, Житомирська область — 13.06.2003, Київ) — український журналіст. Заслужений журналіст України (2001).

Життєпис

Гоменюк Микола Григорович народився 23 січня 1950 в с.Новоселиця (Попільнянська селищна громада) тоді Попільнянського району Житомирської області.

1977 — закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Шевченка, Захоплювався садівництвом, посадив сад.

Учасник ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС^[1].

Помер в червні 2003 р. і похований на Південному кладовищі Києва.

Родина

Батько — Григорій Григорович, мати — Ганна Тодосіївна. Брати: Володимир і Григорій, сестра Катерина.

Дружина — Оксана Іванівна, син Максим.

Творча діяльність

З липня 1977 року — кореспондент, з березня 1978 — завідувач відділу газети «Молода гвардія». Працював в газеті «Радянська освіта».

З липня 1982 — відповідальний секретар, з червня 1986 — заступник головного редактора, головний редактор (з червня 1992 по березень 2002 року) газети «Говорить і показує Україна». В кінці березня 2002 р. смертельно хворий (через Чорнобиль) написав заяву з проханням про звільнення від обов'язків головного редактора, хоча трудовий колектив редакції не хотів цього робити…

Автор сотні статей в періодиці України, ексклюзивних матеріалів про чорнобильську катастрофу.

Друковані твори

М.Гоменюк. Наше телебачення приїхало!.// Открытая зона: Вспоминают журналисты-участники ликвидации последствий чернобыльской катастрофы. /Сост. Засєда І. І.. — К.: КМЦ "Поэзия,1998,114 с.: ил., с.60-63. ISBN 966-7116-07-7

Громадська діяльність

1978 — член Спілки журналістів України.

Нагороди і відзнаки

січень 2000 — Почесна грамота Кабінету Міністрів України^[2].

квітень 2001 — Заслужений журналіст України^[3]

Примітки

↑ Полинова пам’ять. Скорботна дата 26 квітня. НСЖУ (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
↑ Про нагородження Гоменюка М.Г. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №274/2001. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

Джерела

Довідник Київської організації журналістів України. К.:2001

Посилання

Гоменюк Микола Григорович на сайті rada.gov.ua [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Чорнобиль. Як проривалась інформаційна блокада [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]

[1] Полинова пам’ять. Скорботна дата 26 квітня. НСЖУ (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

[2] Про нагородження Гоменюка М.Г. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

[3] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №274/2001. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

[1]

[2]

[3]

Гоменюк Микола Григорович