Голубович Василь Васильович

Голубович Василь Васильович
Народження	28 грудня 1909 (10 січня 1910)  Коханово, Оршанський повіт^[d], Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть	29 грудня 1991(1991-12-29) (81 рік)
	Мінськ, Білорусь
Країна	Російська імперія  СРСР
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932)
Вчитель	Кричевський Федір Григорович і Толкачов Зіновій Шендерович
Діяльність	сценограф, педагог
Працівник	Дніпропетровський театр юного глядача, Обласне комунальне пiдприємство культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету», Саратовський театр юного глядача імені Юрія Кисельова^d, Саратовський академічний театр драми імені Івана Слонова, Казахський національний академічний театр драми імені Мухтара Ауезова, Алматинський коледж декоративно-ужиткового мистецтва^d, Національний академічний театр імені Янки Купали, Білоруська державна академія мистецтв і Національний академічний драматичний театр імені Максима Горького^d
Нагороди

Василь Васильович Голубо́вич (біл. Васіль Васілевіч Галубовіч; 10 січня 1910, Коханово — 29 грудня 1991, Мінськ) — радянський художник театру і педагог.

Біографія

Народився 28 грудня 1909 [10 січня 1910](19100110) року в селі Кохановому (нині селище міського типу Толочинського району Вітебської області, Білорусь). Протягом 1927—1932 років навчався у Київському інституті пролетарської мистецької культури, де був учнем Федора Кричевського, Зіновія Толкачова.

Упродовж 1933—1941 років працював художником театру у Дніпропетровську: у Театрі юного глядача та Театрі опери та балету; у 1943—1946 роках — художником театру у Саратові: у Театрі юного глядача і Театрі імені Карла Маркса; у 1946—1958 роках обіймав посаду головного художника в Казахському драматичному театрі в Алмати, одночасно протягом 1947—1958 років викладав в Алматинському художньому училищі.

З 1958 року працював у театрах Мінська, де у 1958—1962 роках обіймав посади головного художника Театру імені Янки Купали та у 1963—1973 роках — головного художника Російського драматичного театру Білоруської РСР, одночасно упродовж 1959—1964 років викладав у Білоруському театрально-художньому інституті. Помер в Мінську 29 грудня 1991 року.

Творчість

Оформив вистави:

Дніпропетровський театр юного глядача

• «Осада Лейдена» Ісидора Штока (1933);

Дніпропетровський театр опери та балету

• «Ромео і Джульєтта» (1937);
• «Енеїда» Миколи Лисенка (1937; цикли ескізів зберігаються у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України);
• «Отелло» (1939);
• «Раймонда» Олександра Глазунова (1940);

Саратовський драматичний театр

• «Сталінградці» Юлія Чепуріна (1944);
• «Одруження Бальзамінова» Олександра Островського (1945);

Казахський драматичний театр

• «Господиня готелю» Карло Ґольдоні (1947);
• «Таланти і шанувальники» Олександра Островського (1949);
• «Абай» за Мухтаром Ауезовим (1949, варіант — 1951; Сталінська премія);
• «Гроза» Олександра Островського (1950);
• «Амангельди» Габіта Мусрепова (1952);
• «Шовкове сюзане» Абдулли Каххара (1953);
• «Фархад і Ширін» Назима Хікмета (1955);
• «Чокай Валіханов» Сабіта Муканова (1956);
• «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра (1957);

Білоруський театр імені Янки Купали

• «Дні нашого народження» Івана Мележа (1958);
• «Щоб люди не журилися» Андрія Макайонка (1959);
• «Смерть воєводи» Юліуша Словацького (1959);
• «Воскресіння» за Львом Толстим (1961);

Російський драматичний театр Білоруської РСР імені Максима Горького

• «День народження Терези» Георгія Мдівані (1962);
• «Піднята цілина» за Михайлом Шолоховим (1963);
• «Антоній і Клеопатра» Вільяма Шекспіра (1964);
• «Головна ставка» Костянтина Губаревича (1965);
• «Маскарад» Михайла Лермонтова (1966);
• «Марія» Афанасія Салинського (1970);
• «Птахи нашої юності» Йона Друце (1972);

Київський театр оперети

• «Черевички» Олександра Радченка і Всеволода Рождественського (1967);

Брестський театр драми^[be]

• «Варвари» Максима Горького (1979).

Брав участь у республіканських і всесоюзних мистецьких виставках з 1934 року.

Відзнаки

• Сталінська премія (1952; за постановку п'єси «Абай»);
• Заслужений діяч мистецтв Казахської РСР (1954);
• Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР.

Література

• Н. Л. Голубович, Василий Васильевич // Театральная энциклопедия / П. А. Марков. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1963. — Т. II Гловацкий—Кетуракис. — Ствп. 45. (рос.);
• Голубович, Василий Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 90. (рос.);
• Л. Ф. Салавей. Галубовіч Васіль Васілевіч // Беларуская энцыклапедыя : ў 18 т. / Г. П. Пашкоў і інш.. — Мінск : «Беларуская энцыклапедыя», 1997. — Т. 4. — С. 471—472. — ISBN 985-11-0035-8.(біл.);
• В. Т. Габелко. Голубович Василь Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.

Біографії   Театр   Освіта   СРСР   Дніпропетровська область   Казахстан   Білорусь