Гнилиця (річка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гнилиця.
Гнилиця
50°05′43″ пн. ш. 37°16′26″ сх. д. / 50.0953° пн. ш. 37.2739° сх. д. / 50.0953; 37.2739
Витікна північний схід від с. Гнилиці Великобурлуцького району Харківської області
• координати50°05′43″ пн. ш. 37°16′26″ сх. д. / 50.0953° пн. ш. 37.2739° сх. д. / 50.0953; 37.2739
ГирлоСіверський Дінець
• координати49°55′21″ пн. ш. 37°02′05″ сх. д. / 49.9225° пн. ш. 37.0348° сх. д. / 49.9225; 37.0348
Басейнбасейн Дону
Країни:Україна Україна
Харківська область
РегіонХарківська область
Довжина31 км
Площа басейну:275
Мапа
Володимир Орловський, «Річка Гнилиця» (1885)

Гнили́ця — річка в Україні, в межах Великобурлуцької селищної громади Куп'янського району та Печенізької селищної громади Чугуївського району Харківської області. Ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону).

Опис

Довжина 31 км, площа водозбірного басейну 275 км². Похил річки 2,4 м/км. Долина асиметрична (правий берег вищий і стрімкіший від лівого). Річище слабозвивисте, завширшки 5—15 м. Є кілька невеликих ставків.

Розташування

Бере початок на північний схід від села Гнилиці, в межах Середньоросійської височини. Тече переважно на південь — південний захід. Впадає до Сіверського Дінця на 877 км від його витоку, в південно-східній частині Печенізького водосховища, на південний захід від села Артемівки, утворюючи Кулаківську затоку.

Притоки

  • Вовчий яр - права притока біля витоків річки у Великобурлуцькій громаді.[1]
  • Сірий яр - ліва притока у Великобурлуцькій громаді, бере початок на південному заході від села Підсереднє, тече на південний захід і впадаж у Гнилицю на північній околиці села Гнилиця Перша.[2]
  • Балка Крутенька - ліва притока у Великобурлуцькій громаді, впадає у центральній частині села Гнилиця Перша.
  • Балка Куп'юваха - ліва притока у Великобурлуцькій громаді. Бере початок у селі Яєчне, тече спочатку на південний захід потім на захід, впадає у річку Гнилицю на північній околиці села Гнилиця.[3]
    • Балка Куп'юваха - ліва притока Куп'ювахи. Бере початок у селищі Куп'єваха, тече спочатку на захід потім на північний захід, впадає у балку Куп'юваху на північно-східній околиці села Гнилиця.[4]
  • Вороний яр - ліва притока у Великобурлуцькій громаді, впадає на південній околиці села Гнилиця. [5]
    • Поперечний яр - права притока Вороного яру.[6]
  • Попасний Яр - ліва притока у Великобурлуцькій громаді. Впадає південніше села Зелений Гай[7]
  • Берестовий яр - ліва притока у Великобурлуцькій та Печенізькій громадах. Бере початок на сході від села Нова Олекскндрівка, тече на північний захід і впадає у Гнилицю на південній околиці села Аркушине.[8]
  • Балка Склярева - ліва притока у Печенізькій громаді, впадає на північно-східній околиці села Артемівка[9]
  • Сулимів яр - права притока у Печенізькій громаді, впадає на південно-західній околиці села Артемівка.[10]
    • Дальній Байрачок - права притока яру Сулимового.[11]
  • Гнилушка - права притока у Печенізькій громаді. Бере початок на південному заході від села Борщова, тече на південний захід і впадає у Гнилицю на заході від села Артемівка.[12]

Населені пункти

Над річкою розташовані села (від витоків до гирла): Гнилиця Перша, Гнилиця, Зелений Гай, Аркушине, Артемівка.

Природоохоронні території

У верхів'ї річки розташований гідрологічний заказник місцевого значення Гнилицький. У пониззі річки розташований регіональний ландшафтний парк Печенізьке поле.

Примітки

  1. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 115 (Вовчий № 15)
  2. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 504 (Сірий № 2)
  3. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 303 (Куп'юваха № 3)
  4. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 303 (Куп'юваха № 2)
  5. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 122 (Вороний № 2)
  6. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 438 (Поперечний № 3)
  7. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 438 (Попасний № 1)
  8. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 45 (Берестовий № 1)
  9. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 507 (Склярева № 1)
  10. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 539
  11. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 164
  12. ↑ Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 143 (Гнилушка № 5)

Джерела

  1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  2. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  3. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
  4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 142 (Гнилиця № 12)
  5. Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 15. Показаны территории: Курской губернии, Харьковской губернии