Гекон довгоногий
Гекон довгоногий (Tenuidactylus longipes)[1] — вид геконів родини геконових (Gekkonidae). Один із 8(9) видів роду тонкопалих геконів (Tenuidactylus)[2]. Поширений переважно в Південно-Західній Азії. Мешканець аридних передгір'їв та гір. Описано 2 підвиди. ОписМає середні розміри: тулуб завдовжки до 6,9 см та хвіст — до 9,7 см. Тулуб і голова сильно плескаті. Тулуб вкритий зверху зернистою гладкою лускою та 12—14 поздовжніми рядами великих тригранних горбків. На кожному з них поперечний ряд великої шипуватої луски. Забарвлення верхньої сторони тіла блідо-або темно-сіре, по спині проходять 5—7 темних поперечних смуг. На хвості 8—12 й на лапах 6—9 поперечних смуг. Черево має білий колір. ПоширенняГекон довгоногий мешкає на крайньому півдні Туркменістану (південно-західний Бадхиз), у Східному Ірані та Афганістані[1][3][4]. Спосіб життяНаселяє аридні передгір'я та гори до висоти 900 м н. р. м. Трапляється на вапняних обривах і останцах з пісковику у фісташковій савані, на виходах скель, кам'яних і глинобитних парканах, а також на стінах будинків. Екологія цього рідкісного виду слабо вивчена. Живиться комахами (метелики, гусениці, жуки, двокрилі) і павуками. Це яйцекладні гекони. Статева зрілість настає на другому році життя. Відкладання 1—2 яєць відбувається у травні. Максимальна щільність популяції 1 особина на 10 кв. м. СистематикаРаніше розглядався в складі роду Cyrtopodion[4]. У 1984 році кілька видів геконів, у тому числі гекон довгоногий, виділені в самостійний рід тонкопалих геконів (Tenuidactylus), який наразі включає 8(9) видів[2][5][6]. Станом на 2024 рік описано 2 підвиди[1]:
Примітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia