Геденбергіт

Геденбергіт
Геденбергіт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d]
IMA-номер	IMA1988 s.p.
Абревіатура	Hd
Клас мінералу	силікати
Nickel-Strunz 10	9.DA.15
Dana 8	65.1.3a.2
Ідентифікація
Колір	від темно-зеленого до чорно-зеленого і майже чорного
Сингонія	моноклінна сингонія
Просторова група	просторова група C2/c[d]
Твердість	5,5—6
Блиск	скляний
Колір риси	світло-сіра з зеленим відтінком
Густина	3,5—3,6
Інші характеристики
Названо на честь	Андерс Людвіг Геденбергd
Особливі характеристики	Крихкий
	Геденбергіт у Вікісховищі

Геденбергі́т (рос. геденбергит; англ. hedenbergite; нім. Hedenbergit m) — мінерал, силікат кальцію і заліза ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів.

Етимологія та історія

Назва походить від імені шведського хіміка Андерса Людвіга Геденберґа.

Формула: CaFe[Si₂O₆].

Склад (%): СаО — 22,2; FeO — 29,4; SiO₂ — 48,4.

Кристали — подовжені призми.

Колір від темно-зеленого до чорно-зеленого і майже чорного. Непрозорий до прозорого в уламках.

Риса світло-сіра з зеленим відтінком.

Блиск скляний.

Крихкий.

У магматичному процесі виділяється при кристалізації низькоплавких кислих порід. Знаходиться в метаморфічних вапняках, головним чином у скарнах.

Зустрічається на Тур'їнських мідних рудниках Уралу. Чокпак в Казахстані. В Україні є в деяких породах Українського щита.

Розрізняють:

геденберґіт-гіперстен (кліногіперстен кальціїстий);
геденбергіт залізистий (відміна геденберґіту, яка містить від 25 до 45 % кліноферосилітового (Fe[SiO₃]) компонента);
геденбергіт марганцевистий (відміна геденберґіту, яка містить до 9 % MnO).

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Геденбергіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Геденбергіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.