Гардін Володимир Ростиславович
Володимир Ростиславович Гардін (справжнє прізвище Благонравов) (*18 січня 1877, Москва — † 29 травня 1965, Ленінград) — російський, радянський актор, режисер, сценарист. Один з перших режисерів ВУФКУ. Народний артист РРФСР (1935). Народний артист СРСР (1947). ЖиттєписВ 1894 році закінчив Другий Московський кадетський корпус. З 1898 бере участь в любительських театральних постановках. В 1913 році приходить в кіно. Того ж року в Києві разом з Яковом Протазановим знімає фільм «Ключі щастя». До 1917 року їм поставлено 33 картини. З 1922 по 1925 рік співпрацює з ВУФКУ, знімає кілька фільмів в Ялті. У 1919 році — один з організаторів, а потім — перший директор Держкіношколи в Москві (нині — ВДІК). З 1924 року — режисер і актор ленінградських кіностудій: Держкіно, Белгоскіно, к/ст «Ленфільм». Новий етап у творчості Гардіна почався у роки звукового кіно — він знімався як актор (картини: «Загибель сенсації» (1935), «Юність поета» (1937), «Петро Перший» (1937), «Петро Перший 2» (1938), «Людина у футлярі» (1939), «Антон Іванович сердиться» (1941) та багато ін.). Похований на Богословському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Вибіркова фільмографія
Примітки
Джерела
Посилання
|