Гардін Володимир Ростиславович

Гардін Володимир Ростиславович
Зображення
Дата народження	6 (18) січня 1877[1]
Місце народження	Твер, Російська імперія
Дата смерті	29 травня 1965(1965-05-29)[2][1][3] (88 років) або 28 травня 1965(1965-05-28)[4] (88 років)
Місце смерті	Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Богословське кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Alma mater	Другий Московський кадетський корпус (1894) і Перше Київське Костянтинівське військове училище
Професія	кінорежисер, сценарист, військовослужбовець, актор театру, кіноактор, театральний режисер, актор, педагог, педагог
Заклад	Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди
IMDb	ID 0306723

Володимир Ростиславович Гардін (справжнє прізвище Благонравов) (*18 січня 1877, Москва — † 29 травня 1965, Ленінград) — російський, радянський актор, режисер, сценарист. Один з перших режисерів ВУФКУ. Народний артист РРФСР (1935). Народний артист СРСР (1947).

Життєпис

В 1894 році закінчив Другий Московський кадетський корпус. З 1898 бере участь в любительських театральних постановках.

В 1913 році приходить в кіно. Того ж року в Києві разом з Яковом Протазановим знімає фільм «Ключі щастя». До 1917 року їм поставлено 33 картини.

З 1922 по 1925 рік співпрацює з ВУФКУ, знімає кілька фільмів в Ялті.

У 1919 році — один з організаторів, а потім — перший директор Держкіношколи в Москві (нині — ВДІК).

З 1924 року — режисер і актор ленінградських кіностудій: Держкіно, Белгоскіно, к/ст «Ленфільм».

Новий етап у творчості Гардіна почався у роки звукового кіно — він знімався як актор (картини: «Загибель сенсації» (1935), «Юність поета» (1937), «Петро Перший» (1937), «Петро Перший 2» (1938), «Людина у футлярі» (1939), «Антон Іванович сердиться» (1941) та багато ін.).

Похований на Богословському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Вибіркова фільмографія

• 1913 — «Ключі щастя»
• 1914 — «Енвер-паша — зрадник Туреччини»
• 1917 — «Любов ченця»
• 1917 — «Наше серце»
• 1922 — «Привид блукає Європою» (Друга кінофабрика ВУФКУ)
• 1922 — «Остання ставка містера Енніока» (Друга кінофабрика ВУФКУ)
• 1923 — «Отаман Хміль» (Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ)
• 1923 — «Поміщик» (Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ)
• 1923 — «Слюсар і канцлер» (у співавт. з О. Преображенською; Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ)
• 1923 — «Остап Бандура» (Перша та Друга кінофабрика ВУФКУ)
• 1925 — «Хрест і маузер»
• 1925 — «Ведмеже весілля» (у співавт. з К Еггертом)
• 1927 — «Кастусь Калиновський»
• 1927 — «Поет і цар» (у співавт.)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
3. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
4. Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
   d:Track:Q13219454d:Track:Q131454

Джерела

• Миславський В. Н., «Кино в Украине. 1896−1921. Факты. Фильмы. Имена.», «Торсинг», Харьков, 2005. ISBN 966-670-510-9. (рос.)

Посилання

• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)