|
Гарасовська-Дачишин Марія
Марія Гарасо́вська-Дачи́шин (англ. Maria Harasowska-Daczyszyn; 6 квітня 1911, Старий Самбір — 23 жовтня 2000, Чикаго) — американська художниця українського походження; член Об'єднання митців-українців в Америці[2] та Українського золотого хреста в Чикаго[3]. ЖиттєписНародилася 6 квітня 1911 року в місті Старому Самборі (нині Самбірський район Львівської області, Україна) у сім'ї священника отця Станіслава. 1921 року переїхала до села Себечева, де її батько отримав парафію[4]. У 1928—1929 роках навчалась у Львівській жіночій учительській семінарії, де її викладачами були Осип Курилас, Роберт Лісовський, Марія Морачевська[5]. Початкову мистецьку освіту здобула у Кракові, у школі професора Юзефа Мегоффера, де рисунок їй викладав Леопольд Готтліб. 1932 року успішно склала конкурсні іспити до Краківської академії мистецтв і була прийнята на Загальний відділ, де тоді викладали Владислав Яроцький, Станіслав Філіпкевич, Казимир Сіхульський[6]. Того ж року стала співзасновницею мистецького гуртка «Зарева»[7]. Після третього курсу навчалася у майстерні Фредерика Паутча[6]. Навчання з відзнакою закінчила у 1938 році[8]. Водночас, за порадою професора Богдана Лепкого, навчалася на педагогічному відділенні Ягелонського університету, згодом закінчила ще і Інститут реклами в Катовицях[9]. До Другої світової війни викладалав Торгівельній гітназії у місті Тчеві. На початку війни працювала як декоратор мандрівного театру «Граніт», з яким їздила по Холмщині. У 1940 році взяла шлюб із політичним діячем, інженером Юрієм Дачишином — активним учасником українського визвольного руху в Галичині[9]. 1942 року у подружжя народилася донька Христина. Нетривало сім'я мешкала у Львові, де Марія викладала рисунок у Львівській торгівельній школі, а вже у 1942—1944 роках — у Кракові, де художниця активно займалася творчістю ї написала олійними фарбами низку композицій та пейзажів[10]. Війна змусила тікати з Польщі і художниця оселилася у німецькому місті Кляйнбрасі[10], а з 1947 року — у Ашаффенбурзі, де опинилася у таборі переміщених осіб[11]. У таборі проявила себе і як митець, і як здібний організатор мистецького процесу. Маючи добру педагогічну освіту і освітянський досвід, вона у 1947—1948 роках організувала в Ашаффенбурзі власну образотворчу студію, в якій викладала сама і залучала до педагогічної праці Володимира Січинського, Михайла Островерху, Людмилу Морозову, Миколу Битинського та інших. Її студію закінчили 24 учні[12]. У 1949 році виїхала до Сполучених Штатів Америки, де оселилася в Чикаго. Майже щороку подорожувала і привозила на виставки свої картини з Мексики, Югославії, Італії, Польщі, Канади[13]. Померла в Чикаго 23 жовтня 2000 року. Похована в Чикаго на Українському цвинтарі святого Миколая. ТворчістьПрацювала у галузях станкового живопису (писала олією, темперою; авторка імпресіоністичних та постімпресіоністичних пейзажів, портретів, натюрмортів[14]), книжкової графіки, театральної декорації[15]. Серед робіт:
Брала участь у художніх виставках з 1938 року; майже у всіх українських виставках у Німеччині у 1947—1948 роках][16]. Провела 25 персональних виставок[11], зокрема у Денвері у 1962 році, Міннеаполісі та Вінніпезі у 1963 році, Нью-Йорку та Філадельфії у 1964 році, Детройті у 1971 році, Чикаго у 1966, 1968, 1970, 1973, 1976, 1978, 1979, 1983, 1986 роках. Неодноразово отримувала нагороди «Нотабл Амерікен Арт Ворк»[2]. Окремі роботи зберігаються у художніх музеях Львова, Кракова, Музеї Українського католицького університету у Римі[17]. У мистецтвіЖивописний портрет художниці у 1935 році написав Ярослав Лукавецький. Художник зобразив Марію з палітрою у руці за роботою над картиною опертою на мольберт перед нею. Того ж року виконав її дружній шарж[a][18]. ВиноскиПримітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
