uk %D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA %D0%9D%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80 %D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Гаморак Нестор Теодорович
Гаморак Нестор Теодорович
Народився	9 березня 1892 ; Стрільче (Коломийський район), Городенківський район, Івано-Франківська область
Помер	1 вересня 1937 (45 років) ; Омська область, РРФСР, СРСР
Країна	Австро-Угорщина
Діяльність	ботанік
Alma mater	Віденський університет
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
	Гаморак Нестор Теодорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаморак.

Не́стор Теодо́рович Гамора́к (9 березня 1892(18920309), село Стрільче Городенківського повіту, нині Городенківського району Івано-Франківської області — 1 вересня 1937) — український ботанік, приват-доцент Кам'янець-Подільського державного українського університету. Діяч ЗУНР.

Життєпис

Народився у сім'ї священика. Після смерті батька сім'я переїхала в Коломию. Закінчив у Коломиї українську класичну гімназію. 1910 року вступив на природничий відділ філософського факультету Віденського університету. 1915 року з відзнакою закінчив університет, учень Ганса Моліша; працював в українській гімназії Відня.

У листопаді 1916 року під час Першої світової війни мобілізовано до австрійської армії. Від січня до липня 1919 року працював у пресовому бюро державного секретаріату ЗУНР.

Від 2 серпня 1919 року — приват-доцент Кам'янець-Подільського державного українського університету. Потім працював у Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті (нині Подільський державний аграрно-технічний університет), був організатором і директором ботанічного саду при ньому.

Делегат від Кам'янця-Подільського (з Володимиром Гериновичем) першої Всеукраїнської конференції краєзнавства (Харків, 28—31 травня 1925 року).

Досліджував анатомію та фізіологію рослин.

З 1930 року, за запрошенням академіка Миколи Холодного, працював професором кафедри фізіології рослин Київського інституту професійної освіти (так тоді називався Київський університет) та у відділі фізіології Інституту ботаніки ВУАН.

1932 року незаконно заарештовано. Був у засланні. За постановою трійки УНКВС Омської області розстріляний 1 вересня 1937 року. 1961 року посмертно реабілітований.

Публікації

«Нові дані до мікрохімії і фізіології продихового апарату у рослин» (1923)
«Новий тип транспірографа» (1927)
«Порадник по збору лікарських рослин»
«Світ бактерій. Значення бактерій в економіці природи та в економіці людства» (1927)
«Новий прилад для поміру транспірації у рослин» (1926)
«Спроби над фотоперіодизмом у рицини» (1928)

Родина

Донька Н. Т. Гаморака — Широбокова Дарина Несторівна — куратор колекції сукулентних рослин, багато років провідний науковий співробітник Ботанічного саду ім. академіка Фоміна.^[1]

Син Дарини Несторівни, онук Нестора Гаморака Широбоков Володимир Павлович — завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України.

Примітки

↑ Київський сайт про кактуси та кактусистів^{[недоступне посилання]}(рос.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Література

Баженов Л. В. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 77, 88, 90, 93.
Бахмат М., Алєщенко М. Подільський державний аграрно-технічний університет. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 30—31.
Віленський Ю. Академік Володимир Широбоков: "Із мікробами треба бути на «Ви» // Дзеркало тижня. — 2009. — № 38—39 (766—767). — 10 жовтня.
Нестор Теодорович Гаморак // Завальнюк О. М., Комарніцький О. Б. Сільськогосподарський факультет Кам'янець-Подільського державного українського університету (1919—1921 рр.): Дослідження. Документи. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 127—136.
Доброчаєва Д. М., Любінська Л. Г., Рибалко О. Л. Нестор Гаморак: Сторінки життя вченого // Український ботанічний журнал. — 1993. — Т. 50. — № 5. — С. 86-92.
Доброчаєва Д. та ін. Гамораки / Дарія доброчаєва, Олександр Рибалко // Краєзнавство. — 1994. — №1-2. — С. 69-78.
Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Перевидання в Україні. — Т. 1. — Львів, 1993. — С. 353.
Прокопчук В. С. Під егідою українського комітету краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 278—279.
Шанковський Л. Українська Галицька Армія. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1999. — 397 с.

Джерело

Яскрава сторінка краєзнавчого руху [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Київський сайт про кактуси та кактусистів^{[недоступне посилання]}(рос.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[1]