Галайда Ілля

Галайда Ілля
український поет, прозаїк
Народився	1 серпня 1931(1931-08-01)[1]  Чертижне, Меджилабірці, Пряшівський край, Словаччина
Помер	10 серпня 2017(2017-08-10)[2] (86 років)  Кошиці, Словаччина
Громадянство	Словаччина
Діяльність	письменник, поет, літературознавець, русист, викладач університету, літературознавець
Сфера роботи	русистика[3], літературознавство[3] і творче та професійне письмо^d[3]
Alma mater	Філологічний факультет МДУ^d
Заклад	Пряшівський університет у Пряшеві
Мова творів	українська, російська, словацька
Жанр	поет, прозаїк
Премії	Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця 2010

|Примітки=

Ілля́ Гала́йда (словац. Eliáš (Ilja) Galajda) (1 серпня 1931, Чертіжне — 10 серпня 2017, Кошиці) — український поет, прозаїк. Кандидат філологічних наук. Він жив і працював у Словаччині. Поховано на кладовищі в Пряшеві[4].

Біографія

Народився 1 серпня 1931 р. в с. Чертіжне Округ Меджилабірці (Словаччина) в селянській родині. Закінчив гімназію в Гуменному, потім (із 1952) навчався філософському факультеті Карлового університету (Прага). Продовжив навчання у Саратовському(1953—1955) та Московському (1955—1958) університетах. Закінчив філологічний факультет Московського університету. Працював у редакції журналу «Дружно вперед». Захистив кандидатську дисертацію. Працював (1960–1999[5]) доцентом на кафедрі російської мови та літератури у Філософський факультет у Пряшеві у Університеті ім. П. Й. Шафарика в Кошицях.

Творчість

Автор поетичних збірок «Спалахи» (1974), «Спрага серця і землі» (1987), «Безсоння» (1986), «Гори, сині гори», «Балада про три сонця» (1991), «Печаль моя повсякденна» (1994), прозових книжок «Коли йдуть дощі» (1980), «Ще співає жайворонок» та ін.

Окремі видання:

• Галайда І. Балада про три сонця. — Братислава: Словацьке педагогічне видавництво; Пряшів: Відділ укр. літератури, 1991—126 с.
• Галайда І. Безсоння. — Братислава: Словацьке педагогічне видавництво, 1986. — 139 с.
• Галайда І. Моя печаль повсякденна. — Братислава: Словацьке педагогічне видавництво; Пряшів: Відділ укр. літератури, 1994. — 115 с.
• Галайда І. Тривогами дорога стелиться. — Пряшів: Видавництво EXCO, 2001. — 105 с.

Примітки

1. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
2. https://digilib.phil.muni.cz/bitstream/handle/11222.digilib/137370/1_SlavicaLitteraria_20-2017-2_17.pdf?sequence=1
3. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
5. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014.

Джерела

• Федака Д. М. Ілля Галайда // Під синіми Бескидами: антологія поезії та малої прози українських письменників Словаччини. — Ужгород: Закарпаття, 2006. — С. 98 — 101.
• Заверталюк Н. Поезія Іллі Галайди, письменника з Пряшівщини // Методичні рекомендації до вивчення теми «Українська література зарубіжжя». — Дніпропетровськ, 1996. — С. 42-44.
• Романенчук Б. Галайда Ілля // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1973. — Т. 2. — С. 319—320.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання

• http://nspu.org.ua/dovidnyk/Г [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Ілля Галайда: «Дід запевняв, що без книжок прожити можна, та мене вони вабили з початкової школи»
• Лауреати премії імені Івана Кошелівця 2010 рік [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]