Вісімдесятирічна війна (1568–1648)

Вісімдесятирічна війна
Прапор
Зображення
Країна  Сімнадцять провінцій
Місце розташування Нижні країни
Попередник Compromise of Noblesd
Момент часу 23 травня 1568
Час/дата початку 23 травня 1568
Час/дата закінчення 30 січня 1648
Учасник(и) Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів, Королівство Англія, Шотландське королівство, Французьке королівство, Іспанська імперія, Сімнадцять провінцій, Утрехтська унія, Арраська унія, Іберійська унія, Principality of Nassau-Diezd, County of Nassaud, Watergeuzend і Гези
На противагу Іспанська інквізиція, Тридентський собор, Кардинал Гранвела і іспанський дім Габсбургівd
CMNS: Вісімдесятирічна війна у Вікісховищі

Вісімдесятирічна війна (нід. Tachtigjarige Oorlog; ісп. Guerra de los Ochenta Años) або Нідерландська війна за незалежність (1568–1648) [1] — повстання сімнадцяти провінцій нинішніх Нідерландів, Бельгії та Люксембургу проти Філіпа II Іспанського, суверена Іспанських Нідерландів. Після початкових етапів Філіп II розгорнув свої армії та відновив контроль над більшістю повсталих провінцій. Під керівництвом вигнаного Вільгельма північні провінції продовжували свій опір. Зрештою їм вдалося витіснити армії Габсбургів і в 1581 році вони заснували Республіку семи об’єднаних Нідерландів.

Витоки

Витоки Вісімдесятирічної війни є складними й були джерелом суперечок серед істориків протягом століть[2].

Габсбурзькі Нідерланди виникли внаслідок територіальної експансії Бургундської держави в XIV-XV століттях. Після вимирання правлячої династії в 1477/82 роках ці землі успадкував рід Габсбургів, чий представник Карл V став королем Іспанії та імператором Священної Римської імперії. Завойовуючи та включаючи до своїх володінь решту тих територій, що згодом стануть «Сімнадцятьма провінціями» під час Гульдерських війн (1502–1543), і намагаючись об’єднати та централізувати ці розрізнені регіони в одне політичне утворення, Карл прагнув протистояти протестантській Реформації та утримувати всіх свої підданих у послуху католицькій церкві.

Син Карла V, король Іспанії Філіп II, як суверен Габсбурзьких Нідерландів продовжував політику централізації та боротьби з єресями свого батька Карла V. Це викликало зростаючий опір серед поміркованої знаті та як протестантського, так і католицького населення Нідерландів[3]. Цей настрій опору спершу призвів до мирних протестів (таких, як Дворянський компроміс), але влітку 1566 року вибухнув бурхливими протестами кальвіністів, відомими як іконоборча лють (Beeldenstorm) у Нідерландах. Губернаторка Габсбурзьких Нідерландів Маргарет Пармська, а також влада на нижчих рівнях побоювалися повстання і пішли на подальші поступки кальвіністам, наприклад, призначивши певні церкви для кальвіністського богослужіння, але в грудні 1566 і на початку 1567 року відбулися перші битви між повсталими кальвіністами та урядовими військами Габсбургів, розпочавши те, що згодом стане відомим як Вісімдесятилітня війна[2].

Хронологія

Примітки

  1. ↑ The Dutch States General, for dramatic effect, decided to promulgate the ratification of the Peace of Münster (which was actually ratified by them on 15 May 1648) on the 80th anniversary of the execution of the Counts of Egmont and Horne, 5 June 1648.
  2. ↑ а б "Tachtigjarige Oorlog §1. Historische problematiek". Encarta Encyclopedie Winkler Prins[en] (голландською мовою). Microsoft Corporation/Het Spectrum. 1993–2002.
  3. ↑ Якщо не зазначено іншого, терміни «Нідерланди» та «Нідерландська» тут стосуються всієї території Габсбурзьких Нідерландів та її мешканців (включно з сучасною Бельгією, Люксембургом і частиною північної Франції, але за винятком таких областей, як Князівство Льєж), тоді як «Голландська республіка» та «голландський» стосуватимуться країни, яка зараз відома як Нідерланди, та її жителів.


Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вісімдесятирічна війна (1568–1648)