Гіпотеза про дві прабатьківщини індоєвропейців на території Вірменського нагір'я та в степах Східної Європи була сформульована ще у 1873 році Міллером і базувалася на близькості праіндоєвропейської мови з семіто-хамітськими та кавказькими мовами[1].
Вона ґрунтується на праці Тамаза Гамклерідзе та В'ячеслава Іванова «Індоєвропейська мова та індоєвропейці», де досліджується граматика і лексика гіпотетичної прамови всіх індоєвропейських мов, намічена реконструкція основних характеристик соціальної організації, релігії та матеріальної культури праіндоевропейців, а також — з використанням археологічних даних — розглядається питання про походження індоєвропейців[2].
Критика
Гіпотеза не була підтримана лінгвістами. Серед слабких місць теорії є:
некоректні зіставлення праіндоєвропейських коренів із семітськими і картвельськими, які є ключовою підставою для такої локалізації[3];
явна віддаленість вірменської мови від реконструйованої праіндоєвропейської мови, незважаючи на те, що вірмени мали б бути єдиними індоєвропейцями, які не мігрували і повинні були б краще за всіх зберегти індоєвропейську мову[3];
повна невідповідність запропонованої Івановим та Гамклерідзе схеми міграції до наявних археологічних даних[3];
на території Вірменського нагір'я нема половини й тварин, дерев і рослин, які вказані у списку флори і фауни Іванова-Гамклерідзе, і які вони рекоснтруювали в свій варіант праіндоєвропейської мови[4].
Книга, у якій була викладена теорія, після перекладу англійською мовою отримала критичні відгуки від інших індоєвропеїстів, у яких йшлося про відсутність фонологічної точності та непереконливість висновків, про наявність суперечностей і слабку аргументацію.
Примітки
↑Шрадер О. Сравнительное языковедение и первобытная история. Лингвистико-исторические материалы для исследования индогерманской древности. (1886). Изд. 3-е. М.: УРСС. 2011.
↑Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вячеслав Всеволодович. Индоевропейский язык и индоевропейцы, ч. 1 — 2. Тбилиси, 1984
↑ абв Дьяконов И. М. О прародине индоевропейских диалектов // Вестник древней истории. — Москва: Наука, 1982. — № 3—4. — С. 11—24, 3—30.