Вінкристин

Вінкристин

Систематична назва (IUPAC)
(3aR,3a1R,4R,5S,5aR,10bR)-Methyl 4-acetoxy-3a-ethyl-9-((5S,7S,9S)-5-ethyl-5-hydroxy-9-(methoxycarbonyl)-2,4,5,6,7,8,9,10-octahydro-1H-3,7-methano[1]azacycloundecino[5,4-b]indol-9-yl)-6-formyl-5-hydroxy-8-methoxy-3a,3a1,4,5,5a,6,11,12-octahydro-1H-indolizino[8,1-cd]carbazole-5-carboxylate
Ідентифікатори
Номер CAS	57-22-7
Код ATC	L01CA02
PubChem	5978
DrugBank	DB00541
Хімічні дані
Формула	C46H56N4O10
Мол. маса	?
SMILES	eMolecules & PubChem
Синоніми	leurocristine ki
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	n/a (not reliably absorbed by the GI tract)[1]
Зв'язування	~44%[2]
Метаболізм	Liver, mostly via CYP3A4 and CYP3A5[1]
Період напіврозпаду	19 to 155 hours (mean: 85 hours)[1]
Виділення	Faeces (70–80%), urine (10–20%)[1]
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	D(AU) D(США)
Лег. статус	Prescription Only (S4) (AU) ? (CA) POM (UK) ℞-only (US)
Шляхи введення	intravenous

Вінкристин (лейрокристин, Oncovin) — є хіміотерапевтичним препаратом, який використовується для лікування ряду типів раку. Це включає гострий лімфолейкоз, гострий мієлоїдний лейкоз, хворобу Ходжкіна, нейробластому та дрібноклітинний рак легенів. Його вводять внутрішньовенно.[3]

Вінкристин вперше був виділений у 1961 році.[4] Він входить до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.[5][6] Це алкалоїд барвінку, який можна отримати з мадагаскарського барвінку Catharanthus roseus.[4]

Механізм дії

Вінкристин працює частково шляхом зв’язування з білком тубуліну, зупиняючи полімеризацію димерів тубуліну з утворенням мікротрубочок, через що клітина не може відокремити свої хромосоми під час метафази.[7] Потім клітина піддається апоптозу.[8] Молекула вінкристину пригнічує виробництво та дозрівання лейкоцитів.[9] Однак недоліком вінкристину є те, що він впливає не лише на поділ ракових клітин. Він впливає на всі типи клітин, що швидко діляться, що робить необхідним дуже специфічне введення препарату.[10]

Примітки

1. Brayfield A, ред. (13 грудня 2013). Vincristine. Martindale: The Complete Drug Reference. Pharmaceutical Press. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2014.
2. Oncovin, Vincasar PFS (vincristine) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more. Medscape Reference. WebMD. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
3. Vincristine Sulfate. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
4. Ravina E (2011). The evolution of drug discovery : from traditional medicines to modern drugs (вид. 1. Aufl.). Weinheim: Wiley-VCH. с. 157—159. ISBN 9783527326693. Архів оригіналу за 1 серпня 2017.
5. ((World Health Organization)) (2019). World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
6. ((World Health Organization)) (2021). World Health Organization model list of essential medicines: 22nd list (2021). Geneva: World Health Organization. WHO/MHP/HPS/EML/2021.02.
7. Anticancer Drugs Targeting Tubulin and Microtubules (англ.). Elsevier. 1 січня 2015. ISBN 9780444626493.^[сторінка?]
8. Jordan MA (January 2002). Mechanism of action of antitumor drugs that interact with microtubules and tubulin. Current Medicinal Chemistry. Anti-Cancer Agents. 2 (1): 1—17. doi:10.2174/1568011023354290. PMID 12678749.
9. Silverman JA, Deitcher SR (March 2013). Marqibo (vincristine sulfate liposome injection) improves the pharmacokinetics and pharmacodynamics of vincristine. Cancer Chemotherapy and Pharmacology. 71 (3): 555—64. doi:10.1007/s00280-012-2042-4. PMC 3579462. PMID 23212117.
10. Morris PG, Fornier MN (November 2008). Microtubule active agents: beyond the taxane frontier. Clinical Cancer Research. 14 (22): 7167—72. doi:10.1158/1078-0432.ccr-08-0169. PMID 19010832. S2CID 2129170.