|
Вільям Грем Самнер
Вільям Грем Самнер (англ. William Graham Sumner, 30 жовтня 1840, Патерсон,— 12 травня 1910, Інглвуд) — соціолог, філософ, економіст і публіцист, професор політичних і соціальних наук Єльського університету. Президент Американської соціологічної асоціації (1908-1909). БіографіяВільям Грем Самнер народився в місті Патерсон, Нью-Джерсі, 30 жовтня 1840. Він був сином Томаса Самнера, механіка, який приїхав до Сполучених Штатів з Ланкаширу, Англія, в 1836 році і одружився тут на Сарі Ґрем, яка була також англійського походження. Вона померла, коли Вільяму Ґрему Самнеру було вісім років. Самнер виріс у Гартфорді, штат Коннектикут, і здобув освіту в державних школах цього міста. Він закінчив Єльський коледж в 1863 році, а влітку того ж року вирушив до Європи. Він провів зиму 1863—1864 рр. в Женеві, Швейцарія, вивчаючи французьку та іврит. Перебував у Гетинґені протягом наступних двох років, вивчаючи давні мови, історію та біблієзнавство. В квітні 1866 року Вільям Грем Самнер вирушив до Оксфордського університету, де вивчав англіканську теологію. Там його любов до політичної науки, яка сходить до його дитинства, знову прокинулася і посилилася через читання Бокля та обговорення зі своїми колегами-студентами. 1866 року Самнера обрали керівником групи студентів в Єльському університеті і у вересні того ж року він розпочав виконувати свої обов'язки. Вільям Грем Самнер був висвячений в сан диякона протестантської єпископальної церкви в 1867 році і священика в 1869 році. Він покинув пост керівника в березні 1869 року, щоб стати помічником настоятеля храму Голгофської Церкви в Нью-Йорку. З вересня 1870 року до вересня-жовтня 1872 р., був настоятелем церкви Спасителя в Мористауні, Нью-Джерсі. У червні 1872 року він був обраний професором політичних і соціальних наук Єльського коледжу, обійнявши цю посаду аж до виходу на пенсію в 1909 році. 1875 року Самнер запропонував курс соціології. Як зазначено в реєстрі Єльського університету під час його викладацької кар'єри, базовий курс соціології Вільяма Ґрема Самнера зазнавав різних модифікацій. Вільям Грем Самнер помер у Енглвуді, Нью-Джерсі, 12 квітня 1910 р. і був похований в Гілфорді, штат Коннектикут. Основними принципами соціології Самнер вважав неухильний і автоматичний характер суспільної еволюції, а також всесилля і універсальність природного добору і боротьби за існування. Соціальна нерівність, з точки зору Самнера, виступає як природний стан і необхідна умова розвитку цивілізації. Ідея природного добору трактується ним як ідея природності і закономірності соціального добору. Наростання майнової нерівності, на думку соціолога, — не перешкода суспільному прогресу, а його передумова і умова. Самнер вважав, що історією керує боротьба за існування: між собою борються індивіди, класи, групи. Закони боротьби за існування об'єктивні, вони не можуть встановлюватися або скасовуватися людиною. Так само об'єктивні економічні закони. Економічні сили створюють і руйнують соціальні інститути. Вони впливають на людські інтереси, а через них — на людську природу. У суспільстві, як і в природі, панує крихка рівновага, встановлена боротьбою за існування. Існують працьовиті й ліниві, ощадливі та марнотрати, зайняті і безробітні. Якщо нам не подобається дарвінівський закон виживання найпристосованіших індивідів, говорить Самнер, то залишиться лише одне виживання найменш пристосованих. Природний добір виносить на поверхню не тільки найсильніших, але і найдостойніших. Ті, хто виграють в життєвій сутичці, роблять кар'єру, домагаються успіху, користуються загальною повагою. Переможені — ліниві й непомірні — опускаються на соціальне дно. Суспільна нерівність відображає нормальний стан справ. Більш того, вона справедлива і природна. Жорсткий дарвінізм у Самнера мав політичне підґрунтя. Ідеологічно він схилявся до консерватизму. Капіталізм хороший тому, що ґрунтується на виживанні найсильніших. Вони складають клас заможних і багатих громадян. Слабкі та ледачі займають нижню сходинку соціальної піраміди. Еволюційна модель суспільства використовувалася Самнером для виправдання існуючої класової системи. Відповідно до його поглядів, на вершині піраміди виявляються найздібніші і найкорисніші для суспільства соціальні групи. Самнер вважав, що суспільство функціонує як потрібно, і уряд не повинен втручатися для поліпшення умов, оскільки це призведе лише до збереження поганих рис навіть у разі покарання тих, хто володів хорошими. «Народні звичаї»В історії соціології Самнер залишив слід своїми дослідженнями походження та розвитку групових звичаїв, які визначають певні стереотипи групової та індивідуальної поведінки людей, особливо стосовно інших соціальних груп. У праці «Народні звичаї»(«Folkways») вперше в історії соціології Самнер детально аналізує процеси, які він називає терміном «етноцентризм». Самнер трактує етноцентризм як схильність групи чи індивіда оцінювати або сприймати різні соціальні явища залежно від цінностей та уявлень своєї етнічної групи. Кожна група і належний до неї індивід розглядають свій спосіб життя як найдосконаліший у порівнянні з іншими і сприймають усе через критерії та цінності своєї групи. Аналіз механізмів виникнення звичаїв і звичок Самнер здійснював виходячи з того, що способи діяльності, які виробляються людьми для задоволення потреб, поступово стають рутинними і виступають для індивіда вже як звички. Внаслідок цього індивід відповідає своєму громадському оточенню як учасник діяльності соціальної групи, як істота, що приймає її норми. Певну популярність здобули в західній соціології розроблені Самнером поняття «ми-група»(«we-group») і «вони-група»(«other-group»), за допомогою яких фіксувалися соціальні відносини й установки. За Самнером, «ми-група» характеризується відносинами солідарності і згуртованості, а взаємини «ми-групи» і «вони-групи» — певною напруженістю і ворожістю. Ці відносини, властиві головним чином «примітивним суспільствам». Основні праціБібліографія Самнера складається з трьохсот праць, в тому числі книг і статей. Присвячені вони переважно економіці, політичним наукам та соціології. Хоча Самнер завжди був насамперед соціологом за методами і точкою зору.
Найбільшим досягненням Самнера в соціології є його Folkways(Народні звичаї), що має значення для антропології, соціальної психології, психіатрії, освіти, економіки та політичної науки. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
