Расово-антропологічна школаРасово-антропологічна школа в соціології виникає та існує у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Згідно цього вчення, головним чинником розвитку людства є чистота раси. Біла раса є домінуючою. В науковому плані расово-антропологічний напрям виявився нежиттєздатним. В політичному ж плані він дав поштовх для розвитку расизму та фашизму, геноциду і етноциду. Головний представник — Жозеф Артур де Ґобіно (1816-1882). Основні положенняОсновні положення расово-антропологічної школи зводяться до визначення, що: • соціальне життя і культура є лише наслідком дії расово-антропологічних чинників; • раси є головними суб'єктами історичного процесу; • раси поділяються на "вищі" й "нижчі"; • змішування рас призводить до фізичної і культурної деградації суспільства. ЛітератураЧерниш Н. Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. — 5-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2009. |