Вільям Геллоуз Міллер
Вільям Геллоуз Міллер (англ. William Hallowes Miller; 6 квітня 1801 — 20 травня 1880) — валлійський мінералог, заклав основи сучасної кристалографії. ЖиттєписВільям Геллоуз Міллер народився в 1801 році в Веліндрі поблизу міста Лландовері в Кармартенширі в Вельсі. Він навчався в Сент-Джонс коледжі (Кембридж), який успішно закінчив у 1826 р. з відзнакою як п'ятий дискутант[3]. Став стипендіатом коледжу у 1829 році, протягом кількох років був викладачем коледжу. За цей час опублікував наукові праці з гідростатики та гідродинаміки[4]. Пізніше зацікавився кристалографією, якій приділяв особливу увагу. 1932 року визнаний ad eundem Оксфордським університетом. 1832 року у віці 31 рік Міллер замінив професора Вільяма Хівела на посаді професора мінералогії[5]. Цю посаду займав до 1880 року. Створив систему позначень кристалографічних площин і напрямків, відому як індекси Міллера. 1839 року опублікував свою головну роботу з кристалографії[6]. Міллер був головним ініціатором реформування стандартів довжини та ваги [5] після пожежі парламенту, яка в 1834 р. знищила старі стандарти, які зберігалися в палаті парламенту. Він був членом комітету, а також Королівської комісії з нагляду за створенням цих стандартів[3]. 1844 року Вільям Геллоуз Міллер одружився з Герріет Сюзан Мінті. Помер в 1880 році в Кембриджі. Визнання і відзнакиЗа визначні наукові досягнення здобув міжнародне визнання й удостоївся багатьох відзнак. Почесний член:
Відзнаки[3]:
На честь Вільяма Міллера названо мінерал мілерит. Вибрані праці
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia