Невелика тупикова вулиця у південно-західній частині міста. Бере початок від рондо, де перетинаються вул. Барляєва, вул. Будівельників ну і власне, вул. 151-ї стрілецької дивізії. Забудова по парній стороні багатоповерхова, по непарній — одно- та двоповерхова. Протяжність вулиці — 255 м. Покриття асфальтне, рух двосторонній. Названа на честь 151-ї стрілецької дивізії[ru] 67-го стрілецького корпусу 21-ї армії СРСР.
Вулиця у центральній частині міста, що бере початок від вулиці Київської, а закінчується перетином із вулицею Кашевича. До неї прилучаються вулиця Михайла Ломоносова, провулки Мокрий та Краснодонський. Протяжність вулиці —500 м. Покриття ґрунтове. Рух двосторонній. Названа на честь Дня соборності України — 22 січня.
Вулиця у західному районі міста, бере початок від вулиці Українського козацтва і перетинаючи вулиці Фестивальну, Миколи Леонтовича доходить до перехрестя із вулицею Павла Тичини. Протяжність вулиці — 300 м. Забудова майже відсутня. Покриття ґрунтове. Рух двосторонній. Названа на честь 40-річчя перемоги над нацистськими військами у Другій світовій війні.
Невелика ґрунтована вулиця, що виконує роль проїзду між Магістральною вулицею та густозаселеним районом Теплоелектроцентралі. Довжина — 350 м. забудова приватна житлова, переважно одноповерхова. Рух двосторонній. Назва походить від Міжнародного жіночого дня — 8 березня.
Знаходиться у центрально-східній частині міста. Простягається від вулиці Космонавтів, пересікає вулицю Братерства і завершується переходом у вулицю Транспортну. Протяжність провулку 350 м. Покриття ґрунтове, рух двосторонній. Забудова приватна, житлова, переважно одноповерхова. До провулку також прилучається вулиця Лялецька. Перейменований у процесі декомунізації, а нинішня назва уже символічна для даного району міста.
Бере початок біля вулиці Птахіна і завершується на перехресті вулиці Михайла Коцюбинського. Протяжність провулку становить 326 м. Вулиця є типовою для мікрорайону — коротка, покриття незаасфальтоване, має численні паралелі: вулиці Львівська, Сакко і Ванцетті, провулок Юрія Смолича. Найближчий навчальний заклад Жмеринська загальноосвітня школа № 1 (забудова № 39). Провулок названий на честь червоноармійськоїартилерії[2]
Вулиця Барляєва На вулиці розміщено багато промислових підприємств: завод «Агромаш», Жмеринський елеватор, Жмеринська ферментаційно-тютюнова фабрика, завод «Сектор», ПП «Диліжанс», тощо. Також вулиця відома готелем «ЯкДональдз». На вулиці знаходиться вантажно-пасажирська залізнична станція «Жмеринка-Подільська». Вулицею проходять автобусні маршрути 1а, 1б, 7 (зупинки Подільська, 5-й км, Жмеринка-Подільська, завод «Сектор», Ферментаційно-тютюнова фабрика, Маслозавод). Довжина вулиці 2,34 км, рух двосторонній, покриття асфальтне.
Вулиця Валерія Брезденюка (колишня Радянська[1], Банківська) бере початок від перехрестя з вулицею Михайла Грушевського, закінчується перехрестям із вулицею Васила Порика. Розташовується в місцевості Доваторський масив. Названа на честь радянської влади. Довжина 794 м, асфальтне покриття. Забудова переважно одноповерхова. Була однією із декількох вулиць по яких до 1904 року збудували єврейське містечко, так званий «штетл», тоді вона носила назву Банківська. Це була частина міста, де будували житла заможні люди. Але майже всі ті будинки зруйновані. Із тих що залишились — будинок на вулиці Центральній, що навпроти вулиці Радянської[3]. Вулицею проходить автобусний маршрут 1а.
Вулиця Будівельників бере початок від Вулиці Кірова, закінчується тупиком. Довжина 412 м. Забудова переважно багатоповерхова. Мікрорайон Добробут. Названа на честь будівельників.
В
Вулиця Визволення
Вулиця Ватутіна бере початок на перехресті з вулицею Ударника і закінчується тупиком. Названа на честь Героя Радянського Союзу, генерала армії Ватутіна Миколи Федоровича — одного з чотирьох керівників фронтів, радянських воєначальників, що загинули під час Другої світової війни. Довжина 431 м, покриття — асфальт, рух двосторонній. Забудова житлова, одноповерхова. Лежить у Південно-Західному масиві паралельно вулицям М. Гавришка, Космонавта Комарова, І. Крилова та Магістральній.
Вулиця Михайла Вербицького (колишній Тухачевського[1])
Вербний провулок (колишній Артема[1]) бере початок від вулиці Кірова, закінчується переходом у вулицю Примакова. Місцевість Корчівка. Названа на честь радянського більшовика і революціонера Федора Сергєєва «Артема». Довжина вулиці 771 м, вулиця неширока, незаасфальтована поверхня, невеликі приватні будинки.
Вулиця Верхня Базарна
Вулиця Верхня Млинова
Вулиця Верхня Трудова
Веселий провулок
Веселий тупик
Вулиця Весняна
Вулиця Визволення бере початок біля вулиці Асмолова і завершується на перехресті з вулицями Київської та Космонавтів. Довжина 529 м, асфальтне покриття, рух двосторонній. Є однією із магістральних вулиць Жмеринки. Вулицею проходить автобусний маршрут № 2а (зупинки Визволення, Козацька). Одноповерхова забудова. До складу вулиці входить залізничний міст через залізничну дільницю Жмеринка — Вінниця.
Вулиця Максима Горького бере початок від вулиці Пушкіна, закінчується тупиковим перехрестям із вулицею Нижньою Базарною. Названа на честь російського та радянського письменника, публіциста та драматурга Максима Горького. Довжина 427 м. Увінчана кам'яничками та будівлями раннього повоєнного періоду. Акуратна тиха вуличка центрального району.
Провулок Гришина
Вулиця Михайла Грушевського довжиною 827 м, розташовується в місцевості Товарна. Утворена у 1900-ті роки під назвою Єкатериненська, 1921 року отримала нинішню назву[3]. Прив'язується до вулиць Української i Київської, а до неї в свою чергу Кашевича, провулок Михайла Грушевського, Училищна, Нижня Базарна, тупик Дарвіна, Верхня Базарна, Сєрова, Затишна, Остапа Вишні, Тимірязева, Валерія Брезденюка, Національна та Базарний провулок. На початку 1930-х років на вулиці за № 23 збудували Районний будинок культури. На вулиці розташований Жмеринський міський районний центр зайнятості, за № 21.
Провулок Михайла Грушевського
Д
Дарвіна тупик бере початок біля вулиці Михайла Грушевського і завершується тупиком. Довжина 83,5 м. Вулиця не схожа на центральну — незасфальтоване покриття, маленькі будиночки приватного сектору. Оскільки тупик короткий на ньому нема жодного підприємства, лише житлова забудова. Тупик названий на честь великого англійського вченого-еволюціоністаЧарлза Роберта Дарвіна[2]. Місцевість Товарний масив.
Знаходиться у центрально-східній частині міста, пролягає від провулку Єдності до Абрикосового провулку. З іншими вулицями не перетинається. Довжина 300 м. Забудова приватна житлова. Покриття ґрунтове, рух двосторонній. Перейменована у ході декомунізації.
Розташування аналогічне однойменній вулиці. Пролягає від перехрестя вулиць Космонавтів та Братерства до Сідовської вулиці. До провулку прилучається вулиця Єдності. Протяжність — 140 м. Фактично виконує роль проїзду. Також перейменований у ході декомунізації.
Вулиця у північно-східній частині міста, бере початок від вулиці Космонавтів, перетинає проїзди між вулицями та закінчується вулицею Василя Стуса. Довжина вулиці — 715 м. Забудова житлова, одноповерхова. Покриття ґрунтове. Рух двосторонній. Названа на честь російського поета Сергія Єсеніна.
Невеликий провулок у північно-східній частины міста, що простягається від вулиці Сергія Єсеніна до вулиці Василя Стуса. З іншими вулицями не пересікається. Протяжність — 245 м. Забудова одноповерхова житлова. Покриття ґрунтове, рух двосторонній. Як і вулиця, названий на честь російського поета Сергія Єсеніна.
Невеликий тупиковий провулок у центральній частині міста, що пролягає від вулиці Верхньої Трудової. Знаходиться між Лютневим та Партизанським провулком, від тупика є невеликий пішохідний прохід до вищезгаданого Лютневого провулку. Протяжність вулиці 160 м. Забудова приватна, житлова, переважно одноповерхова. Неподалік знаходиться школа № 3.
Вулиця у східній частні міста, що пролягає від вул. В. Стуса до вул. Братерства. До неї прилягають вулиці Нова, Механізаторів та Дружби. Протяжність вулиці становить 550 м. Покриття асфальтне. Забудова приватна, житлова, переважно одноповерхова. Названа на честь російськогописьменникаВасиля Жуковського.
Вулиця в центрі міста, розташована паралельно вулиці Бориса Олійника, алеї Графа Гейдена та площі Миру. Прилягає до вулиці Київської з одного кінця, а з іншого, як пішохідний прохід, до вулиці Богдана Хмельницького. Протяжність вулиці (разом із пішохідною частиною) становить 340 м. Покриття асфальтне, плитка. Забудова дуже щільна, житлова багатоповерхова, поруч із вулицею розміщені центральна залізнична станція, Будинок залізничників, технічна бібліотека і Церква святого Олександра Невського. Власне вулиця названа на честь видатного архітектораЗиновія Журавського, що складав проект залізничного вокзалу, чим жмеринчани йому і завдячують.
Вулиця починається з вулиці Братерства та закінчується перехрестям із вулицею Верхньою Мельничною (Млиновою). Забудова приватна, покриття ґрунтове, рух двосторонній.
Коротка вулиця (протяжність — 190 м), знаходиться у західній частині міста. Бере початок від вулиці Петра Чайковського, як продовження вулиці Черняховського, закінчується біля вулиці Українського козацтва. Покриття ґрунтове, забудова одноповерхова, рух двосторонній. Наприкінці вулиці знаходиться Молитовний будинок, поруч кінцева маршруту 9а. Перейменована у ході декомунізації.
Провулок у так званому «Миколаївському» кварталі, що бере початок від Миколаївського провулку і закінчується злиттям із Корчовим провулком. Протяжність 166 м, покриття ґрунтове, рух довільний. Забудова одноповерхова. Названий на честь радянського воїна Камкамідзе, що загинув під час звільнення села Михайлин, Козятинського району, Вінницької області.
Вулиця знаходиться у південній частині міста, бере початок від провулку Миру, до вулиці прилучаються провулки Ромський, Квітучий, Гончарова та вул. Вербна. Закінчується перехрестям із безіменним провулком до якого прилягає Маслозавод. Протяжність вулиці 850 м. Покриття ґрунтове. Рух двосторонній. Забудова приватна, переважно одноповерхова. Вулиця названа на честь українського національного героя, провідника повстанського руху у Поділлі1813—1835 рр. Устима Якимовича Кармалюка.
Вулиця у центральній частині міста, що бере початок від вулиці Михайла Коцюбинського, а закінчується перехрестям із Гімназичним узвозом, неподалік від якого знаходиться міст через заболочений струмок. Забудова приватна, одноповерхова. Покриття ґрунтове, рух двосторонній, протяжність вулиці 230 м. Вулиця названа на честь російськогогеолога, академіка та дійсного члена ВУАН з 1925 — Олександра Карпінського.
Бере початок біля вулиці Київської і завершується на перехресті з вулицею Михайла Грушевського. Довжина 842 м, покриття асфальтне, частково ґрунтове, рух двосторонній. Забудова житлова, приватна, одноповерхова. До вулиці прилучаються Шкільний та Оборонний провулки, а також вулиці Українська, В. Забаштанського та 22 січня. Вулиця названа на честь машиніста, командира загону Червоної армії, що загинув під час оборони залізничної станції — Й. С. Кашевича.
Невелика, тупикова з обох сторін, вулиця, протяжністю 300 м, що знаходиться у північно-західній частині міста. Покриття ґрунтове, рух двосторонній. Забудова приватна, переважно одноповерхова. Перетинається із безіменним проїздом, що з'єднує її із паралельними вулицями Молодіжною, Першотравневою, Революції Гідності та Івана Асмолова.
Знаходиться в південній часитині міста. Бере початок від вулиці Свободи і закінчується за межами міста зливаючись із вулицею Достоєвського в польову трасу до Малої Жмеринки. Протяжність провулка становить 850 м. Покриття ґрунтове, рух двосторонній. Забудова приватна, переважно одноповерхова. До провулку прилучаються вулиці Щаслива, Солідарності, М. Кутузова, Миру, У. Кармалюка, З. Космодем'янської, Відродження та Незалежності. Провулок перейменований у ході декомунізації.
Одна з головних вулиць міста. Розпочинається від вулиці Олійника і простягається до ЦРЛ, далі переходить у браїлівську трасу. Вулицею проходять маршрути 1а, 1б, 2а, а також безліч приміських «маршруток». У будинку № 13 розмістилося Залізничне училище. Довжина — 3,8 км, покриття асфальтне. Забудова переважно приватна, житлова. Назва походить від зал. лінії, що проходить вздовж вулиці до Києва.
Невеликий проїзд у північній частині міста, що з'єднує вулицю Київську та вулицю Визволення. До проїзду прилучається вулиця Чигоріна. Протяжність становить 700 м. Покриття ґрунтове, рух двосторонній. Забудова приватна, переважно житлова одноповерхова. Назва походить від київського залізничного напрямку, так, як і у Київської вулиці.
Тупик у центральній частині міста, бере початок від вулиці Київської. З іншими вулицями не перетинається. Протяжність — близько 120 м. Покриття асфальтне. Рух довільний. Забудова житлова, приватна одно- та комунальна багатоповерхова. Названий від вулиці, з якої розпочинається.
Невелика вулиця у північній частині міста (протяжність 250 м). Бере початок від вулиці Космонавтів, закінчується влиттям у вулицю Героїв АТО. Де-факто виконує роль проїзду між цими двома вищезгаданими вулицям, адже з іншими вона не пересікається. За нею названа зупинка, що працює у режимі «На вимогу», через яку проходить автобус № 1б. Покриття ґрунтове, рух двосторонній. Названа на честь українськихкобзарів.
Довжина — 2,15 км, заасфальтована, рух двосторонній. Забудова одноповерхова. 1878 року було зведено храм святого Архістратига Михаїла на перетині з вулицею Сковороди. 1897 року поруч із храмом зведено жіночу школу, нині тут знаходиться дитячий будинок сімейного типу. На початку XX століття вся місцевість Велика Жмеринка, де розташована вулиця, була викуплена графом Гейденом[5][2].
Магістральна вулиця названа на честь магістралі Т 0218. Довжина вулиці 710 м, заасфальтована. Забудова одно- й багатоповерхова. Вулицею проходить автобусний маршрут 2а. По вулиці розташовуються Жмеринська хутрова фабрика (№ 67)[6], ринок «ТЕЦ» і Жмеринське районне відділення всеукраїнського об'єднання ветеранів (№ 21)[7].
Отримала назву через напрямок виїзду з міста на Одесу. На вулиці знаходиться пам'ятка архітектури місцевого значення костел Святого Олексія (№ 71/2), філія Житлово-комунального технікуму Харківської державної академії міського господарства (№ 1а), Жмеринська текстильно-галантерейна фабрика «Світанок» (№ 139). Вулицею проходять автобусні маршрути 1а, 1б, 3, 6, 7, 9а.
Вулиця Свободи (колишня Кірова[1]) бере початок від вулиці Тараса Шевченка, закінчується переходом у вулицю М. Барляєва. Названа на честь радянського революціонера, громадського та політичного діяча Сергія Кірова. Довжина вулиці 1,72 км, асфальтне покриття. Забудова одноповерхова. Вулицею проходять автобусні маршрути 1а, 1б, 2а, 7 та 9а. Також на вулиці знаходиться приватне підприємство «Корунд». Вулиця є однією із основних для міста — нею проходить приміська траса Т 0218 та прямий шлях до національних трас М21, E583. Місцевості: Добробут, Корчівка.
Сільськогосподарська вулиця початок бере від вулиці Кірова, закінчується тупиком. Вулиця названа на честь сільського господарства Жмеринщині. Протяжність вулиці — 605 м. Покриття неасфальтоване. Забудова переважно одноповерхова, приватна. Неподалік, по вулиці Кірова, 165 розмістився дитячий садок. На перехресті з Вулицявулицею Миру розмістився маслозавод. Автобусні маршрути: 1а, 1б, 7. Мікрорайон Добробут.
Соборна вулиця (колишня Леніна[1]) бере початок із вулиці Богдана Хмельницького та закінчується на Кривому провулку. Місцевість Заріччя. Довжина вулиці 1,14 км. Вулицею проходять автобусні маршрути 6, 7. На вулиці знаходяться районне управління УМВС (№ 58), військомат (№ 41), дитячий садок № 3 (№ 28), фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (№ 11), редакція «Жмеринського Меридіана» (№ 12), районна бібліотека (№ 3).
Вулиця Тімірязєва названа на честь російського біолога Климента Тімірязєва. Будівлі: 8 — Жмеринський районний трудовий архів, Жмеринська районна організація ветеранів; 5 — магазин «Будцентр»; 21 — кабельне телебачення[9].
Одна із найновіших приватнозабудованих вулиць міста. Знаходиться у невеличкому масиві, що відокремлений від міста залізничною кільцевою дорогою та знаходиться неподалік від села Подільське. Вулиця має ґрунтове покриття, рух двосторонній. Неподалік, на вул. Калиновій — Молитовний будинок, поруч із яким знаходиться кінцева автобусного маршруту № 9а
Одна з перших вулиць міста. Пролягає вздовж залізничної колії, заасфальтована, рух двосторонній. Частина, що ближча до центру має переважно одноповерхову забудову. А ближче до лікарні вулиця забудована «хрущовками». На вулиці знаходиться дитячий садок. Неподалік також є парк
Хлібний провулок бере початок від вулиці Радянської і завершується на перехресті з Базарним провулком. Довжина провулку — 90 м. Колись на провулку розміщувалась пекарня, на честь якої й отримав назву провулок[10]. Зараз провулок виглядає, як і більшість центральних вулиць міста: чиста, охайна, скромна вулиця з акуратним бордюрчиком та одноповерховими будиночками.
Вулиця Богдана Хмельницького бере початок із вулиці Пушкіна а закінчується вулицею Нижня Базарна. Вулицею проходять автобусні маршрути 1а, 1б, 2а, 3, 6, 7, 9а. На вулиці знаходяться: 4 — Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницької області (№ 4), Податкова інспекція (№ 18), Райдержадміністрація та Районна Рада (№ 4), відділення Укрпошти.
Центральна вулиця (колишня Графська) бере початок від вулиці Пушкіна до Нижньої Базарної. Вулицею проходять автобусні маршрути 1а, 1б. Одна із перших вулиць яку розбудовували на початку ХХ століття двоповерховою забудовою. Після розширення меж міста стала головною вулицею З часом стала не лише житловим і культурним, а й торговим центром Жмеринки. У 1969 році на вулиці розмістився перший в області широкоформатний кінотеатр «Супутник». У 1990-ті роки одні із найкрасивіших будинків вулиці були знесені, на їхньому місці проклали алею площі Миру[3]. На вулиці розташовуються будівлі Міськвиконкому, відділ держкомзему у Жмеринському районі (№ 9), Держказначейство (№ 7), концертний хол «Ермітаж» (№ 6), районна санепідемстанція і станція швидкої допомоги (№ 28).
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_(5).jpg)
.jpg)
.jpg)
_(3).jpg)
.jpg)
.jpeg)
