|
Вулиця Ніщинського (Львів)
Вулиця Ніщинського — вулиця у Личаківському районі[6] міста Львів, місцевості Великі Кривчиці, Професорська колонія. Пролягає від вулиці Ірини Вільде до залізниці[7][8]. Прилучаються вулиці Чумацька, Єпископа Чарнецького, Копальна (двічі), Кривчицька дорога та Казахська. Історія та забудоваВулиця виникла на початку XX століття, у 1929 році отримала офіційну назву Копальна бічна[9]. За проєктом вулиця мала стати частиною новопрокладеної прогулянкової алеї, що сполучала б Кайзервальд з горою Лева та Високим замком[10][11], тому у 1933 році вулицю перейменували на Верхнє Корсо[5][9]. Втім, вже 1936 року вулиця отримала нову назву — Нусбаум-Гіляровича, на честь засновника львівської зоологічної школи Юзефа Нусбаум-Гіляровича[5][9]. Сучасну назву вулиця має з 1946 року, на честь Петра Ніщинського, українського композитора, публіциста та поета-перекладача[5][9][12]. Забудова вулиці почалася у 1930-х роках, коли у цій місцевості, у тому числі і на вулиці Ніщинського, звели за проєктом архітекторів Тадеуша Врубеля, Леопольда Мартина Карасінського та Максиміліана Кочура низку переважно двоповерхових житлових будинків у стилі конструктивізму, які утворили житловий район під назвою Професорська колонія[13]. Також на вулиці є двоповерхові будинки барачного типу 1950-х років, триповерхівки початку 1960-х років, житлові будинки 2000-х років[5]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[4]. Забудова№ 2 — будівля колишнього дерматологічного відділення Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця»[14]. № 14 — триповерховий будинок. У цьому будинку після багаторічного ув'язнення у мордовських таборах з 1985 по 1988 роки мешкав В'ячеслав Чорновіл та його дружина Атена Пашко. Саме тут було відновлено випуск самвидавного журналу «Український вісник», тут зароджувалася Українська Гельсінська спілка[15]. На фасаді будинку у травні 2014 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор — Володимир Цісарик) в пам'ять про В'ячеслава Чорновола та його дружину Атену Пашко[16]. № 27 — одноповерховий будинок, в якому міститься бібліотека-філія № 38 ЦБС для дорослих м. Львова[17]. На фасаді при вході в будинок встановлено інформаційну таблицю, яка сповіщає, що вулицю названо на честь українського композитора Петра Ніщинського. № 35 — корпуси колишнього заводу «Мікроприлад»[ru][18]. 11 грудня 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради погодив містобудівні умови і обмеження ТзОВ «Будівельна компанія „Нове місто“» на реконструкцію колишнього заводу «Мікроприлад» під офіси, торгові приміщення та заклади харчування[19]. Світлини
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
