Всеросійська фашистська організація

Всеросійська фашистська організація

Всероссийская фашистская организация
Країна США
Голова партіїА.А.Вонсяцький
Дата заснування10 травня 1933
Дата розпускузаборонена в 1942
Штаб-квартираСША, Коннектикут, Патнам
Ідеологіяфашизм, російський націоналізм
Гімн«Знамёна выше!…»[1]
Друкований органFashistd
Російський колабораціонізм
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість Антикомунізм Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії Біла еміграція Колективізація в СРСР Червоний терор Сталінські репресії Друга світова війна Операція «Барбаросса» Смоленська декларація Празький маніфест Комітет визволення народів Росії «Квітневий вітер» Празьке повстання (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни Репатріація (Видача козаків у Лієнці Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов В.Малишкін К.Воскобойник Б.Камінський П.Краснов А.Шкуро К.Кроміаді С.Буняченко Г.Звєрєв М.Шаповалов В. Мальцев Б.Штейфон А.Туркул Т.Доманов Ф.Трухін М.Меандров В.Штрик-Штрікфельдт С.Клич Ґерай В.Гіль С.Павлов В.Баєрський М. Козін

Збройні формування

РОА 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) Козачий Стан Окремий козачий корпус Російська допоміжна поліція ВПС КОНР 15-й козачий кавалерійський корпус СС 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) Дивізія «Руссланд» Російський корпус Гіві Бойовий союз російських націоналістів 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» Російська національна народна армія Російський Добровольчий Полк «Варяг» Російський загін 9-ї армії вермахту Організація «Цепелін» Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз Всеросійська національна партія Всеросійська фашистська організація Російська Трудова Народна Партія Російська фашистська партія Російська загально-військова спілка Народна соціалістична партія Росії Національна Організація Російської Молоді Народно-трудовий союз російських солідаристів Союз російської молоді Союз боротьби проти більшовизму Комітет визволення народів Росії


Всеросійська фашистська організація (ВФО) — організація росіян-білоемігрантів, що існувала протягом 1933–1942 років у США під керівництвом Анастасія Вонсяцького. Заснована 10 травня 1933 в Томпсоні (США, штат Коннектикут). ВФО — абревіатура (повна назва — Всеросійська націонал-революційна трудова та робітничо-селянська партія фашистів). Після 1935 отримала назву Всеросійська націонал-революційна партія. Партія складалася з білоемігрантів, була нечисленною, але сильною у фінансовому відношенні. У 1933–1941 роках партія видавала щомісячну ілюстровану газету «Фашист»[2]. З 1935 по 1942 роках в Шанхаї партія видавала газету «Русский авангард»[3].

Історія партії

Викладачі та учні російської фашистської біблійної школи (ВФО) в Нью-Йорку (1930-і роки). На задньому плані праворуч видно портрет А. А. Вонсяцького

У 1933 році Вонсяцький відвідав Берлін, де брав участь у конференції російських фашистів. Разом з його партією на конференції були представлені РНСД і младоросси.

У 1934 році в Йокогамі Російська фашистська партія (РФП) і ВФО здійснили спробу злиття в єдину Всеросійську фашистську партію (3 Квітня 1934 був підписаний Протокол № 1, в якому проголошувалося злиття РФП і ВФО та створення Всеросійської фашистської партії (ВФП)). Передбачалося з'єднання організаційних первнів РФП і фінансових ресурсів ВФО. 26 квітня 1934 в Харбіні на 2-му (об'єднавчому) з'їзді російських фашистів сталося офіційне об'єднання ВФО і РФП і створено Всеросійську фашистську партію.

Повне злиття було досить проблематичним, тому що Вонсяцький був противником антисемітизму[джерело?] і вважав опору РФП — козаків і монархістів — анахронізмом. У жовтні-грудні 1934 року відбувся розрив відносин між К. В. Родзаєвським і А. А. Вонсяцьким.

У 1940 — грудні 1941 року відбулося відновлення співпраці Родзаєвського та Вонсяцького, перерване початком японо-американської війни.

У червні — липні 1942 року Вонсяцький був заарештований, а потім засуджений Хартфордським окружним судом до п'яти років позбавлення волі і штрафу в 5000 доларів за звинуваченням у шпигунстві на користь країн Осі. ВФО після його арешту фактично перестала існувати, а пізніше була закрита ФБР в ході кампанії з ліквідації фашистської діяльності після вступу США у Другу світову війну. У 1946 році, після закінчення Другої світової війни і смерті Рузвельта, Вонсяцький був звільнений достроково, провівши у в'язниці 4 роки.

Гімн партії

У партії був гімн під назвою рос. «Знамёна выше!», який виконувався на мелодію пісні Хорста Весселя[4] та виражав заклик ВФО до якнайшвидшого повалення комуністичного режиму СРСР[1]:

Оригінальний текст російською:

   
Заря близка… Знамёна выше, братья!
Смерть палачам свободы дорогой!
Звенящий меч фашистского врагам проклятья
Сметёт навеки их кровавый строй.
    
Соратники! Нас ждёт земля родная!
Все под знамёна! Родина зовёт…
Вонсяцкий-Вождь, измену, трусость презирая,
На подвиг нас, фашистов, поведёт.
    
Рубашки чёрные, готовьтесь к бою!
Железный фронт фашистов мы сомкнём
И на врага, вперёд, железную стеною
Бесстрашно, как один, мы все пойдём.
    
Победы день торжественный настанет,
Слетит колхоз и Сталин с ГПУ,
И свастика над Кремлем ярко засияет,
И чёрный строй пройдёт через Москву.[4]

Український переклад:

   
Зоря близька… Знамена вище, браття!
Смерть катам свободи дорогої!
Дзвенячий меч фашистського ворогам прокляття
Змете навіки їх кривавий стрій.
    
Соратники! Нас чекає земля рідна!
Все під знамена! Батьківщина кличе…
Вонсяцький-Вождь, зраду, боягузтво зневажаючи,
На подвиг нас, фашистів, поведе.
    
Сорочки чорні, готуйтеся до бою!
Залізний фронт фашистів ми зімкнем
І на ворога, вперед, залізною стіною
Безстрашно, як один, ми всі підем.
    
Перемоги день урочистий настане,
Злетить колгосп і Сталін з ДПУ,
І свастика над Кремлем яскраво засяє,
І чорний стрій пройде через Москву.

Гімн у виконанні А. А. Вонсяцького, Д. І. Кунле та Л. Б. Мамедова був записаний на грамофонну платівку[1][5].

Література

  •  / Сост. Г. В. Тараданов, при участ. В. В. Кибардина, под ред. и с доп. К. В. Родзаевского. — Харбин : Наш путь, 1935. — 110 с. Архівовано з джерела 4 березня 2014 (рос.)
  • Грозин М.М. Защитные рубашки. — Шанхай : Издательство Всеобщий Русский Календарь, 1939. — 325 с. (рос.)
  • Окороков А. В. Фашизм и русская эмиграция (1920-1945 рр.). — Руссака, 2002. — 593 с. — ISBN 5-93347063-5. (рос.)
  • Родзаевский К. В. Завещание Русского фашиста. — М. : Фери-В, 2001. — 512 с. — ISBN 5-94138-010-0. (рос.)
  • John J. Stephan. The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925-1945. — New York : Harper&Row, 1978. — ISBN 0-06-014099-2. (англ.)

Посилання

Примітки

  1. а б в Гимн ВФО. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 19 лютого 2014.
  2. Фашист (Putnam, Connecticut, USA, 1933–1941). Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 19 лютого 2014.
  3. Русский авангард (Шанхай, 1935–1942)[недоступне посилання з червня 2019]
  4. а б The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925–1945 by John J. Stephan
  5. John J. Stephan The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925–1945