2002 року брав участь у виборах до Законодавчих зборів Санкт-Петербурга. За результатами голосування набрав 230 голосів (0,95 % від кількості учасників голосування) і депутатом не став[9]. На момент висування працював заступником комерційного директора ЗАТ «Європа плюс Санкт-Петербург»[10]. На цей час працює комерційним директором петербурзької філії Першого каналу[11]. Одружений, виховує двох доньок.
Знімався в документальних фільмах «ПарВус революції» та «Штурм Зимового. Спростування» як експерт.
Влітку 2012 року створив соціальну мережу «Інтернет-Ополчення», яка проголосила своєю метою боротьбу з лібералами, зрадниками і збоченцями, які по суті — одне і те ж. Організація закликала керівництво РФ позбавити учасниць группы Pussy Riot громадянства Російської Федерації, вислати їх із країни, з забороною на повернення назад[12]. Також учасники руху надіслали в Твіттер губернатора Санкт-ПетербургаГеоргія Полтавченко безліч повідомлень з проханням заборонити гей-парад[13].
Виступає в ефірі радіостанцій та на публіці, читаючи лекції з історії в найбільших книгарнях Санкт-Петербурга.
Ідеологія
Росія
Прибічник консервативних поглядів, виступає противником лібералізму[14]. Займає провладну позицію, підтримуючи В. В. Путіна[15][16]. Підтримує інтеграційні процеси на території СНД, різко виступаючи проти будь-яких проявів сепаратизму[17][18]. Виступає за збереження традиційних сімейних цінностей[19]. Вважає, що громадян Російської Федерації не можна судити і тримати під вартою за межами РФ[20].
Підтримує точку зору, що Сталін відіграв значну позитивну роль у розвитку країни[21]. Вважає, що він був отруєний при активній участі західних спецслужб[22].
Виступає проти вступу Росії до СОТ[23], проти введення у Росії ювенальної юстиції, за націоналізацію. Намагався ініціювати судове переслідування М. С. Горбачова за звинуваченням у розпаді СРСР.
Мені часто дорікають за пристрасть до конспірології. Але я завжди говорив і буду повторювати: мої книги мають до конспірології таке ж відношення, як астрономія до астрології.
У липні 2015 року деякі книги Старікова були заборонені до розповсюдження в Україні. Станом на 13 червня 2016 року, «Список видань антиукраїнського спрямування» складений Державним комітетом телебачення і радіомовлення України налічував 76 книг, з них дві книги Сергія Старікова.[25]
Наприкінці березня 2011 року відбулася презентація українського перекладу книги «Шукайте нафту» у Міжрегіональній Академії Управління персоналом. Наприкінці зустрічі Старіков подарував Бібліотечно-інформаційному центру МАУП десять примірників книги з власним підписом.[30]
Презентація книги «Сталін. Згадуємо разом» у Києві (2013)
У березні 2013 року, Старіков представив український переклад книги «Сталін. Згадуємо разом» у Києві.
14 березня 2013 році у одному з київських книгарень «Читай-город» була запланована презентація книги Миколи Старикова «Сталін. Згадуємо разом». Звинувативши Старікова в антиукраїнській діяльності, презентацію зірвали активісти партії «Свобода» під керівництвом нардепаАндрія Іллєнка; відповідно, майже відразу після початку Старіков у супроводі двох охоронців покинув залу де планувалася презентація книги.[31]. Старіков прокоментував зрив презентації 14 березня 2013 року у своєму блозі, зазначивши що «Партія „Свобода“ привернула до моєї книги „Сталін. Згадуємо разом“ таку увагу, яка абсолютно точно приведе до діаметрально протилежних результатів, ніж ті, які планували члени „Свободи“»[32].