Російський Добровольчий Полк «Варяг»Російський Добровольчий Полк СС «Варяг» — військове з'єднання СС, сформоване з етнічних росіян-добровольців. Брав участь у боротьбі з югославськими партизанами. Формування батальйонуУ травні 1942 р. в Белграді почав формуватися добровольчий батальйон СС для десантної операції в районі Новоросійська. Сформований батальйон чисельністю 600 осіб з російських добровольців не був відправлений на Східний фронт, а, починаючи з вересня 1942 р., використовувався в боротьбі з югославськими партизанами. У цей час командир батальйону гауптштурмфюрер СС М. А. Семенов був викликаний у Німеччину для участі у формуванні російських добровольчих частин особливого призначення. Постачання батальйону здійснювалось через Головне управління СС, а в оперативному відношенні він підпорядковувався командуванню армійської групи Вермахту. До складу штабу увійшли такі офіцери: М. Чухнов, Гринєв, Остерман, Е. П. Лавров.[1] Сам штаб розташовувався в «Палас-готелі» в Белграді. У 1943 році Семенов здав командування батальйоном німецькому офіцеру та вирушив до Німеччини формувати російські частини особливого призначення. Розгортання у полкУ кінці 1944 р. у Словенії почалося розгортання батальйону в полк СС «Варяг» із залученням росіян-добровольців. Один із батальйонів полку формувався в Сілезії з військовополонених росіян. Загальна чисельність полку була 2500 осіб. А. І. Делівніч, що брала участь у вербуванні особового складу полку у Відні так описала цей процес:
Поповнення відправлялося в Любляну (тоді Лайбах), де розташовувався перший полк «Варяг». Один із батальйонів полку формувався в Сілезії, де німецьким комендантом був оберштурмбаннфюрер СС Курек. Командиром полку був призначений М. А. Семенов. Організаційно полк увійшов до складу військового з'єднання генерал-майора Туркала, що номінально був частиною РОА, номінально полк був частиною зройних сил КОНР. Полк регулярно відвідували представники білоемігрантського руху. Повоєнна доляУ 1945 році з бійцями Російського корпусу полк відступив в ар'єргарді Вермахту під ударами НВАЮ. Після капітуляції Німеччини особовий склад полку був переведений на південь Італії, звідти частина бійців була видана радянській стороні, а решта — партизанам Тіто. Тільки невелика група бійців, яка приєдналася в останні дні війни до Російського корпусу, уникла такої долі. Примітки
Література
Джерела |