син В'ячеслав (1918 р.н.), дочка Галина (1926-2013)
Юрій Юрійович (Георгій Георгійович[1]) Вороний (1895, Журавка — 1961, Київ) — український хірург, доктор медичних наук, професор. Здійснив першу у світі операцію з пересадки внутрішнього органу живій людині. 3 квітня 1933 року пересадив нирку реципієнтці від загиблої людини.
Будучи студентом добровільно вступив до перев'язувального загону військ Центральної Ради. 16 січня 1918 року Юрій Вороний брав участь в бою під Крутами. Його дружина Нечаївська Віра Йосипівна була членом Центральної Ради від жіноцтва[2].
У 1931–1934 роках працював головним лікаремлікарні в Херсоні, директором і професором хірургії Херсонського виробничого медичного інституту, а потім — старшим науковим співробітником Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії та переливання крові.
У 1936–1941 роках завідував кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту.
Під час німецько-радянської війни опинився на території, окупованій німцями, і був депортований за кордон.
Після повернення на батьківщину натрапив на заборону займатися викладанням хірургії у Харкові, тому переїхав у Житомир, де протягом 1944–1950 років працював лікарем-урологом міської та обласної лікарень.
З 1950 року жив у Києві, у 1950—1953 роках керував відділенням експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології, а у 1953—1960 роках таким же відділенням Київського інституту гематології та переливання крові. У 1953 році очолив Київський науково-дослідний інститут переливання крові та невідкладної хірургії.[3]
Подружжя мало двох дітей: сина 1918 року народження та доньку (нар. 1926).[3]
Перша у світі операція з пересадки нирки
У 1930 році Вороний у Харкові вперше пересадив нирку собаці, зшивши судини шиї та донорської нирки[4].
3 квітня1933 року, працюючи головним лікарем у Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки в лікарні Харкова, коли проходив там стажування. Звіт про цю операцію був опублікований в італійському журналі «Minerva Chirurgica»,[5] в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині.[6], хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин.[7] Про результати дослідження також було повідомлення в іспанському журналі «El Siglo Medico» (1936).[8]
↑ абMatevossian, Edouard; Kern, Hans; Hüser, Norbert; Doll, Dietrich; Snopok, Yurii; Nährig, Jörg; Altomonte, Jennifer; Sinicina, Inga; Friess, Helmut; Thorban, Stefan (2009). Surgeon Yurii Voronoy (1895-1961) - a pioneer in the history of clinical transplantation: in Memoriam at the 75th Anniversary of the First Human Kidney Transplantation. Transplant International. 22 (12): 1132—1139. doi:10.1111/j.1432-2277.2009.00986.x. ISSN0934-0874.(англ.)
↑80 лет назад, 3 апреля 1933 года, украинский хирург Юрий Вороной провел первую в мире операцию по пересадке почки // Факты. № 56 (3795). 29 марта 2013. с. 31.
Voronoy Y. Sobre el bloqueo del aparato reticulo-endothelial del hombre en algunas formas de intoxicacion por el sublimado y sobre la transplantacion del rinon cadaverico como metodo de tratamiento de la anuria consecutive a aquella intoxicacion. El Siglo Med 1936; 97: 296 (ісп.)
D.N.H.Hamilton and W.A.Reid, «Yu.Yu.Voronoy and the First Human Kidney Allograft» Surgery, Gynecology & Obstetrics 159, no. 3 [September 1984]: 289-94 (англ.)
Tatyana I. Ulyankina, "Origin and Development of Immunology in Russia, " Cellular Immunology 126, no. 1 (March 1990): 227-32
David Hamilton. A History of Organ Transplantation: Ancient Legends to Modern Practice. University of Pittsburgh Pre, 2012—576 (англ.)