Воля Рокитницька
Воля Рокитницька (пол. Wola Rokietnicka) — село на Закерзонні, у ґміні Рокитниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, у Польщі. РозташуванняЗнаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 3 км на південь від адміністративного центру ґміни Рокитниці, 17 км на південь від повітового центру Ярослава і 49 км на схід від воєводського центру Ряшева. ІсторіяУ 1508 р. селом володів Станіслав Дершняк.[1] За податковим реєстром 1515 р. село належало Дершняку, були 20 ланів (коло 500 га) оброблюваної землі та 11 не оброблюваної землі, млин, корчма.[2] За податковим реєстром 1589 р. село належало Станіславу Дершняку, були 8 ланів (коло 200 га) оброблюваної землі, млин, корчма, 8 загородників із земельною ділянкою і 10 без земельної ділянки, 3 коморники з тягловою худобою і 13 без тяглової худоби, 5 ремісників.[3] До 1772 року Воля Рокитницька входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського. Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Воля Рокитницька разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Воля Рокитницька входила до Ярославського повіту Львівського воєводства. 16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[4]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia