Вольта (місячний кратер)
Кра́тер Во́льта (лат. Volta) — стародавній великий метеоритний кратер у північно-західній материковій частині видимого боку Місяця. Назву присвоєно на честь італійського фізика, хіміка й фізіолога, одного із засновників вчення про електрику, Алессандро Вольта (1745—1827) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1964 році. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді[1]. Опис кратераНайближчими сусідами кратера є кратер Реньо, що перекриває західну частину кратера Вольта; кратер Ксенофан, який прилягає до північно-східної частини кратера Вольта; кратер Репсольд[en] на південному сході; кратер Гальвані[en] на півдні; кратери Стокс[en] та Ланглей[en] на південному заході. На південному сході від кратера знаходяться борозни Репсольда[pl], на сході– Океан Бур[2]. Селенографічні координати центру кратера 53°54′ пн. ш. 84°46′ зх. д. / 53.9° пн. ш. 84.77° зх. д., діаметр 117,2 км[3], глибина 3,58 км[4]. Вал кратера зазнав значних руйнувань і перекривається безліччю кратерів різного розміру. Північно-східна частина валу прорізана вузькою долиною у напрямі кратера Ксенофан. Середня висота валу кратера над навколишньою місцевістю становить 1610 м[5], об'єм кратера становить приблизно 16 000 км³[5]. Дно чаші є рівним й відзначене декількома кратерами, зокрема сателітними кратерами Вольта B та Вольта D (див. нижче). Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання
|