Реньо (місячний кратер)
Кра́тер Реньо (лат. Regnault) — великий стародавній великий метеоритний кратер у північно-західній материковій частині видимого боку Місяця. Назву присвоєно на честь французького фізика і хіміка Анрі Віктора Реньо (1810—1878) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулося у нектарському періоді[1]. Опис кратераКратер Реньо перекриває західну частину валу кратера Вольта. Іншими найближчими сусідами кратера є кратер Почобут на північному заході; кратер Ксенофан на північному сході і кратер Стокс[en], що прилягає до південної частини валу кратера Реньо. На схід від кратера знаходиться Океан Бур[2]. Селенографічні координати центру кратера 54°02′ пн. ш. 87°53′ зх. д. / 54.04° пн. ш. 87.88° зх. д., діаметр 51,3 км[3], глибина 2520 м[4]. Кратер Реньо має полігональну форму і є дещо видовжений з півночі на південь. Вал згладжений, у південній частині дещо спрямлений. Внутрішній схил є нерівномірний за шириною, найширший у південній частині, зберіг слабкі залишки терасоподібної структури. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1090 м[1], об'єм кратера становить приблизно 1650 км³[1]. Дно чаші є рівним і поцятковане безліччю дрібних кратерів. Сателітні кратери
Див. також
Примітки
Посилання
|