Воздвиженська вулиця (Київ)

Воздвиженська вулиця Київ
Місцевість	Гончарі-Кожум'яки
Район	Подільський
Назва на честь	Хрестовоздвиженська церква
Колишні назви
вулиця Ладо Кецховелі
Загальні відомості
Протяжність	710 м
Координати початку	50°27′45″ пн. ш. 30°30′28.2″ сх. д.
Координати кінця	50°27′35.1″ пн. ш. 30°30′55.1″ сх. д.
поштові індекси	04071
Транспорт
Найближчі станції метро	«Контрактова площа»
Автобуси	А 119 (по вулицях Верхній Вал, Нижній Вал та по Глибочицькій вулиці)
Трамваї	Т 14, 18 (по вулицях Верхній Вал, Нижній Вал та по Глибочицькій вулиці)
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Хрестовоздвиженська церква
Забудова	житлова багатоповерхова 1880–10-х років; сучасна, що імітує забудову Києва межі XIX–ХХ століть
Комерція	Banda Agency
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10263
У проєкті OpenStreetMap	r2177497
Мапа
Воздвиженська вулиця у Вікісховищі

Воздви́женська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, урочище Гончарі-Кожум'яки. Пролягає від Верхнього Валу до Андріївського узвозу.

Прилучаються Воздвиженський провулок, Дегтярна та Гончарна вулиці.

Історія

Є однією з найдавніших вулиць Києва і існує ще з часів Київської Руси. Сучасна назва з'явилася у XVIII столітті після спорудження 1748 року дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви — парафіяльного храму Гончарів-Кожум'як. Церква згоріла 1811 року і того ж року почалося будівництво нового храму. А впродовж 1823–1841 років було споруджено верхній храм.

Вулиця ж у ті часи відносилася до найнижчого, 4-го розряду і була забудована виключно одно- та півтораповерховими міщанськими будинками, три- і п'ятивіконними. Лише у останній чверті XIX століття на вулиці з'являються будинки на 2-3 поверхи. 1914 року вулицю «підвищили» — перевели до 2-го розряду, однак війни і революції не сприяли покращенню забудови — тут так і не склалося по-справжньому яскравої забудови.

1936 року набула назву вулиця Ладо Кецховелі[1] на честь революціонера Ладо Кецховелі (назву підтверджено 1944 року[2]). Історичну назву вулиці було відновлено 1984 року[3].

Аж до початку 1980-х років тут домінували міщанські, переважно 2-поверхові, обкладені цеглою будинки. Попри те, цей куточок міста зберігав свій колрит і давав змогу відчути себе у Києві кінця XIX століття. Існувала ідея створення у заповідних урочищах «Міста Майстрів», мета якого було збереження за умов реставрації частини існуючої забудови та побудову нових споруд у історичному стилі із влаштуванням в них закладів культури. На жаль, все обмежилося лише знесенням протягом 1984–1989 років більшої частини забудови з поступовим занепадом вулиці.

Вже на початку XXI століття вулицю забудовано фактично наново — було створено суперечливий проект забудови цих урочищ новими будинками, переважно 3-5 поверховими, у стилі, що імітував би забудову міста 100-річної давнини. Проект було втілено. Стару історичну забудову знесли, на її місці збудували новий район, що не несе історичної цінності.

Історично цінні будівлі, стара забудова

• № 1 — Хрестовоздвиженська церква (1811; 1823–1841, архітектор Андрій Меленський) з дзвіницею (1860; архітектор Павло Спарро) та каплицею Св. Миколая (1914; архітектор А. Петренко), в якій було охрещено художника Григорія Світлицького та письменника Михайла Булгакова;
• № 10 — житловий будинок, що належав священнику М. Бутовському (1880, реконструйована у 2000-ті; архітектор Адольф Геккер). Тут 3 травня 1891 року народився Михайло Булгаков;
• № 43 — житловий будинок (1907; архітектор П. Скульт);
• № 60 — житловий будинок, нині готель «Воздвиженський» (1900–10-ті роки);

а також будинки № 2, 3, 25, 33 — вцілілі будинки «старої» Воздвиженської вулиці.

Примітки

1. Вулиця Ладо Кецховелі // Більшовик : вечірня газета. — Київ, 1936. — № 265 (1083). — 15 листопада. — С. 1. [Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.]
2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 7 серпня 1984 року № 714 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2814. Арк. 137–140. [Архівовано з першоджерела 4 листопада 2013.]

Джерела

• Воздвиженська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

• Кецховелі Ладо вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 74.

• Воздвиженська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 42. — ISBN 5-88500-070-0.
• Вулиця Воздвиженська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 6 липня 2013.]
• Кецховели Ладо улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 222. (рос.)
• Воздвиженская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 106. (рос.)
• Вул. Воздвиженська // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 34–35. — ISBN 978-966-8999-05-5.

• Воздвиженська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 41. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Воздвиженська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
• Воздвиження Хреста Господнього на Воздвиженці

Портал «Київ»