води портів України, обмежені лінією, яка проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря;
води заток, бухт, губ і лиманів, гаваней і рейдів, береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега в місці, де з боку моря вперше утворюється один або кілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль;
води заток, бухт, губ і лиманів, морів і проток, що історично належать Україні;
На підставі Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР» Кримську область у 1954 році було передано зі складу РРФСР до складу УРСР. Кордон по морю між республіками відображали на картах друкарським способом.[1][2]
Найбільшу площу внутрішніх вод Україна має в Азовському морі, дві третини якого є внутрішніми водами України (інша третина — внутрішні води Росії).[джерело?] В цьому районі морський кордон України і Росії продовжується з лінії розмежування територіальних вод у Чорному морі, йде державним кордоном в Керченській протоці (49 км) і Азовському морі (249,5 км) — до точки кордону на узбережжі Північного Приазов'я.[3] Загальна довжина морського кордону України становить 1355 км, з них по Керченській протоці — 49 кілометрів, по Азовському морю — 249,5 км[4].