Вишатичі (село)
Вишатичі (пол. Wyszatyce) — село в Польщі, у гміні Журавиця Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1410 осіб (2011[1]). За статистичними даними гміни Журавиця, у 2002 році в селі проживало 1417 жителів у 341 господарстві. Частина Вишатич має назву Колонія. РозташуванняВишатичі розташовані приблизно за 9 км на північний схід від Журавиці і за 12 км від Перемишля. Географічно місто розташоване у Долині Нижнього Сяну. ІсторіяВишатичі є одним з найдавніших сіл перемишльського краю і регіону. Історичні джерела повідомляють[джерело?], що село існувало вже в 1293 році. Назва села походить від прізвища руського боярина Давида Вишатича, ймовірно, засновника поселення. Село згадується у судових книгах перемиського гродського суду під 1406 роком.[2] Село входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства. У 1890 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі проживав 1621 мешканець у 310 будинках та 73 мешканці у 7 будинках фільварків Вишатичі й Геліха (828 греко-католиків, 862 римо-католики і 54 юдеї).Wyszatyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 145. (пол.) Після окупації ЗУНР поляками шляхом кривавої війни у 1919—1939 рр. село належало до Перемишльського повіту Львівського воєводства, гміна Журавиця. У 1939 році в селі проживало 1810 мешканців, з них 880 українців, 915 поляків і 15 євреїв[3]. Місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії. В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом, а в внаслідок Люблінської угоди село відійшло до Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР і на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави.[4] У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. ЦеркваПерша звістка про наявність церкви у селі походить від 1390 р. Дубова церква побудована в 1600 році (існувала до 1908 року), у 1692 р. перейшла до греко-католицької структури. На її місці 1936 змуровано нову церкву Преображення Господнього, яка почала діяти 1946. У результаті акції «Вісла» греко-католицьку спільноту депортували на західні землі, церква сплюндрована і перетворена на склад добрив. Нині стоїть пусткою. Відомі людиНародилися
Література
ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Примітки
|