Вирган Іван Оникійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вергун.
Іван Оникійович Вирган
Ім'я при народженніІван Оникійович Вергун
Народився19 травня (1 червня) 1908(1908-06-01)
с. Матвіївка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер12 січня 1975(1975-01-12) (66 років)
м. Харків, УРСР
Громадянство Російська імперія,
 УНР,
СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіВід 1929 року
Жанрвірш, переклад
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВергун Наталія Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих

Іва́н Они́кійович Вирга́н (справжнє ім'я Вергун; * 19 травня (1 червня) 1908(19080601), с. Матвіївка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — † 12 січня 1975, Харків, УРСР) — український поет, перекладач. Виступав і як прозаїк. Уклав (разом з М. М. Пилинською) фразеологічний словник української мови. Жертва сталінських репресій.

Життєпис

Іван Оникійович Вирган народився 14 червня 1908 року в селі Матвіївка на Полтавщині (тепер у межах села Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області) у сім'ї хліборобів.

Після закінчення Лохвицького педагогічного технікуму[1] вчителював, служив у Червоній Армії.

1940 року закінчив філологічний факультет Харківського університету.

Восени 1940 року Спілка письменників України відрядила І. Виргана до Чернівців уповноваженим по роботі з місцевими літераторами.

У листопаді 1940 року був заарештований органами НКВС УРСР за наклепницьким доносом Дмитра Косарика[2], в якому він звинувачувався у «злісній антирадянській пропаганді». Вирганові інкримінували організацію злочинної банди в Чернівцях. Поет, не зважаючи на тортури та залякування, винним себе не визнав.

21 березня 1941 року Чернівецький обласний суд засудив поета до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання Іван Вирган відбував у Печорських таборах, поблизу Воркути.

Вже 17 липня 1944 року справу було переглянуто і за постановою Ярославського обласного суду Івана Виргана достроково звільнено. Він повернувся до сім'ї, а у жовтні 1944 року був призваний в армію.

Учасник Другої світової війни. Нагороджений медалями.

Після демобілізації в січні 1946 року — на літературній роботі.

Творча діяльність

Друкувати вірші почав 1929 року. У 1930-ті роки заявив про себе як активний і талановитий поет. Працював у галузі перекладу, уклав (разом з М. Пилинською) фразеологічний словник української мови.

Член СП СРСР з 1936 року.

Твори

Перед війною видав збірки:

  • «Озброєна лірика» (1934)
  • «Сад дружби» (1935)
  • «Щастя-доля» (1938)

поему

  • «Джигіти» (1937)

Після табору та по війні видав книги:

  • «Поворот сонця на літо» (1947)
  • «Матвіївка над Сулою» (1949)
  • «Квітучі береги» (1950)
  • «Країна щастя» (1951)
  • «Поезії» (1954)
  • «У розповні літа» (1959)
  • «Василина» (1960)
  • «Над Сулою шумлять явори» (1960)
  • «Лірика» (1961)
  • «Даринка з братиком» (1961)
  • «Вибрані твори» (1965)
  • «Краса» (1966)
  • «Питиме зілля» (1967)
  • «Вибране» (1969)
  • «Серце» (1969)

Звільненню з табору присвячено поезію «Поворітьма».

Повністю опублікований на замовлення Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України за Національною програмою соціально значущих видань. Матеріали словника використані сайтом http://stalivyrazy.org.ua [Архівовано 7 серпня 2009 у Wayback Machine.].

Перекладацька робота

Перекладав твори Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Федора Тютчева, Івана Буніна, Аветіка Ісаакяна, Акакія Церетелі, Яніса Райніса, Йоганна Ґете, Яна Неруди.

Сім'я

Батько Наталії Вергун.

Примітки

  1. ↑ Педагогічний технікум
  2. ↑ Сайт писателя Александра Андреевича Ольшанского[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела

  • Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
  • Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник /Упорядник Олег Килимник.— К.: Рад. письменник, 1960.—579 с.
  • З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій/Авт. кол.:Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991.— Вип. І/Упоряд. О. Г. Мусієнко.— 494 с.
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 289.

Література

  • Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український словник сталих виразів. — Харків: Прапор, 2000. — 864 с.
  • Хитрук В. О. Вирган Іван Оникійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 310.

Посилання