Автором слів цієї пісні інколи називають Михайла Миколайовича Петренка. Це частково так, тому що лише деякі рядки з поезії Михайла Петренка збереглися в цій пісні, що стала народною.
«Вірш Михайла Петренка „Туди мої очі…“, на основі якого й з'явилася пісня „Де Крим за горами“, викликала значний інтерес в народі, про що свідчать ті суттєві доробки і переробки твору, що внесено до авторського тексту протягом останніх ста років»[1].
Вірш «Туди мої очі, туди моя думка…»
Вперше вірш «Туди мої очі…» було надруковано в альманасі «Сніпъ»О. Корсуна (1841)[2]. Наступна публікація відбулася в поетичній збірці А. Метлинського«Южный русскій зборникъ» (1848)[3]. Версія поезії 1848 року в порівнянні з публікацією 1841 року зазнала невеликих змін.
Вірш «Туди мої очі, туди моя думка…» було також подано в декількох сучасних виданнях[4][5][6]. В статті надано версію адаптовану до сучасних мовних норм відомим літературознавцем Миколою Бондарем[7].
Туди мої очі, туди моя думка,
Де ти живеш, Галю, сердешна голубка;
Од раннього ранку до пізньої ночі
Я плачу без тебе і виплакав очі;
А ти мого горя не чуєш, не знаєш!..
О, як болить серце, як тебе згадаєш!
Дарма топлю очі далеко за гори:
Я Галі не бачу. Зате ж люте горе,
Мов тая гадюка, коло серця в'ється;
О! як йому тяжко, о, як воно б'ється!
Дарма топлю очі в крайнебо блакитне:
Для всіх воно ясне, ласкаве, привітне,
По ньому так пишно місяць красний ходе,
І тисяча тисяч зірок за ним броде;
Від його ж на мене недолею віє:
Як гляну в крайнебо — серденько заниє,
Останнюю радість од серця одгоне,
Тумане очиці, душу горем томе;
Бо там за горою, де зіронька сяє,
Там, там моя мила голубка витає,
Закрилась від мене і небом, й горами,
А я тут зостався з горем та сльозами.
Туди ж мої очі, туди моя думка,
Де ти живеш, Галю, сердешна голубка!
Пісня (версії)
В народних версіях відповідна пісня значно скорочена й відома з різними початками: «Де грім за горами», «Де Крим за горами», «Взяв би я бандуру» і ін. В словах пісень збереглися тільки декілька рядків.
Взяв би я бандуру (одна з сучасних народних версій)[12]
Де гримъ за горамы, Там сонечко сяе, – Десь моя голубонька Край свита витае. Закрылась одъ мене Небом і землею, А я самъ зостався На викъ сыротою. Козаче, серденько, Що жъ ты наробывъ – На що такъ щыро Дивчыну полюбыв? А все тійи очи! Колы бъ я йихъ мавъ, – За ти кари очи Я бъ душу оддавъ! Пиду я до церквы Богу помолюся, – Не бачывъ дивчыны – Й не перехрещуся. А все тійи очи! Колы бъ я йихъ мавъ, – За ти кари очи Я бъ душу оддавъ! Пиду я до шынку Горилкы напъюся; Горилкы напъюся, Веселый зроблюся. А все тійи очи! Колы бъ я йихъ мавъ, За ти кари очи Я бъ душу оддавъ!
Де Крим за горами, Де сонечко сяє, Ой, там моя мила Голубка літає. Закрилась від мене Небом і землею А я сам зостався Навік сиротою. Цілий день не їм я, У ночі не сплю, Одні тільки муки У світі терплю. А все через очі… Коли-б я їх мав, За ті карі очі Душу-б я віддав. Марусенько люба, Пожалій мене, Візьми моє серце, Дай мені своє. Взяв би я бандуру Тай заграв, що знав. Через тії очі Бандуристом став.
Взяв би я бандуру Та й заграв, що знав. Через ту бандуру Бандуристом став. А все через очі… Коли б я їх мав, За ті карі очі Душу б я віддав. Марусенько, люба, Пожалій мене, – Візьми моє серце, Дай мені своє. Де Крим за горами, Де сонечко сяє, Там моя голубка З жалю завмирає. Взяв би я бандуру Та й заграв, що знав. Через ту бандуру Бандуристом став.
Слова змінювалися народом в різні роки та в різних регіонах (Полтавщина, Кіровоградщина, Черкащина і інші області України)[13], тому, на сьогоднішній день, існує декілька версій пісні (або, декілька пісень). Тексти деяких версій відрізняються послідовністю рядків, наприклад, або куплетів.
Деякими сучасними аранжувальниками видалено традиційні Петренківські рядки, що робіть пісню зовсім сучасною. В репертуарі відомої американської співачки українського походження Квітки Цісик була чудова пісня «Взяв би я бандуру», яка зовсім несхожа на всі відомі (включаючи сучасні версії) пісні з такою назвою (мелодія така сама). В тексті збереглися тільки слова «Взяв би я бандуру».
Декілька варіантів пісні у виконанні відомих авторів доступні з сайту, присвяченому Михайлу Петренку.
Непроста історія у пісні, тому в текстах інколи зазначено авторство Михайла Петренка, інколи вона подається як народна.
«Слова тієї частини пісні, що розпочинається з рядка „Взяв би я бандуру та й заграв, що знав“, належать іншому автору, можливо А. Немировському, оскільки до одного з вар. твору у виданні „Малорусские песни“ (Одесса) додано примітку: Сочинение Немеровского…»[14].
Тож, поезія Михайла Петренка має деяке відношення до пісні «Взяв би я бандуру», що можна зарахувати до категорії «народні пісні літературного походження».
Примітки
↑Пісні та романси українських поетів (в двох томах). Бібліотека поета. «Радянський письменник». — Київ, 1956, Т1, с. 43-44
↑Этнографическіе матеріалы, собранные въ Черниговской и сосѣдних съ ней губерніяхъ. / Томъ ІІІ. Б. Д. Гринченко. Пѣсни. «Типографія Губернскаго Земства». — Черниговъ, 1899, с. 183—184
↑Збірник найкращих українських пісень. Друге видання. «Друкар». — Київ, 1923, с. 49-50
↑Найкращі пісні України. «Демократична Україна». — Київ, 1995, с. 63
↑Найкращі пісні України. «Агентство Мультипресс». — Донецьк, 2007, с. 67
↑Пісні літературного походження. «Наукова думка». — Київ, 1978, с. 121
↑Пісні та романси українських поетів (в двох томах). Бібліотека поета. «Радянський письменник». — Київ, 1956, Т2, с. 333—334
↑Пісні літературного походження. «Наукова думка». — Київ, 1978, с. 459
Деякі згадки про пісню в літературі
Овчаренко И. «Дивлюсь я на небо» // Газета «Социалистический Донбасс». № 153 (2 июля). — Донецк, 1956.
«Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії». — «Радянський письменник». — Київ, 1960.
Гончар О. І. Фольклоризм творчості українських романтиків 20-40-х років. // О. І. Гончар. Українська література предшевченківського періоду і фольклор. «Наукова думка». — Київ, 1982.
Овчаренко І. «Пісні М. Петренка» // Газета «Совет — 95», 27 мая. — Славянск, 1991.
Крижанівський Степан. Михайло Петренко: вчора, сьогодні, завтра. // Слово і час, № 11. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. — Київ, 1993.
Найкращі пісні України. «Демократична Україна». — Київ, 1995.
Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 1996.
Овчаренко І. Йому жити у віках (Михайло Петренко). // Літературно- краєзнавче видання. — Слов'янськ, 1997.
Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 1997.
Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 2001.
Застольные песни (после первой рюмки). «Отечество». — Донецк, 2002.
Пісні моєї України. Збірник народних пісень і пісень літературного походження. «Сталкер». — Донецьк, 2006.
Збірник українських пісень. «Рада». — Тернопіль, 2007.
Самые любимые и популярные песни. Новейший сборник. «Клуб семейного досуга». Харьков-Белгород, 2008.
Вірш «Взяв би я бандуру». // Українська інтимна лірика. Шкільна хрестоматія (для середнього та старшого шкільного віку). «Школа». — Київ, 2009.
Золота сотня. Найкращі пісні України. /Упоряд. Г. Басюк /. «Яблуко». — Тернопіль, 2009.
Романько Валерій. Слов'янськ літературний: Перша половина ХІХ — початок ХХІ століття. «Видавець Маторін Б. І.». — Слов'янськ, 2011.
