Бондар Микола Пантелеймонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар.
Бондар Микола Пантелеймонович
Народився2 лютого 1952(1952-02-02) (72 роки)
c. Люлинці Вінницької області
Країна
СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьлітературознавець
Alma materВінницький педагогічний інститут
ГалузьЛітературознавство
ЗакладІнститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Посадазавідувач сектору класичної української літератури
Вчене званняпровідний науковий співробітник
Науковий ступінькандидат філологічних наук
НагородиДержавна премія України в галузі науки і техніки — 2014

Мико́ла Пантелеймо́нович Бо́ндар (нар. 2 лютого 1952(19520202), c. Люлинці Вінницької області) — український літературознавець, поет. Кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач сектору класичної української літератури відділу історії української літератури Інституту літератури НАН України[1]. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[2].

Життєпис

Народився 2 лютого 1952 року в с. Люлинці Комсомольського (тепер Калинівського) району Вінницької області.

1972 року закінчив Вінницький педагогічний інститут. Працював журналістом у вінницьких виданнях та в газеті ЦК ЛКСМУ «Комсомольское знамя».

З 1982 року — науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, 1984 року захистив кандидатську дисертацію. У 1994—1996 роках займав посаду завідувача відділом нової української літератури. З 2004 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури.

Станом на 2016 рік — завідувач сектору класичної української літератури відділу історії української літератури цього інституту[1] (до реорганізації — завідувач відділу української класичної літератури[3]).

Наукова діяльність

Основний напрямок досліджень Миколи Бондаря — класична українська література (XIX — початок XX ст.), питання теорії літератури. Автор та співавтор монографій, підручників, енциклопедій, зокрема, 5-томної «Історії української культури». Входить до складу редакційних колегій Шевченківської енциклопедії[4] та 12-томного академічного видання «Історія української літератури»[5].

Нагороди

Вибрані праці

Монографії

  • М. П. Бондар. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. — К. : Наукова думка, 1986. — 327 с.

Підручники, навчальні посібники

  • Історія української літератури XIX століття : у 3 кн. : Навчальний посібник / М. Т. Яценко, М. П. Бондар, О. І. Гончар та ін. ; ред. М. Т. Яценко ; М-во освіти України. — К. : Либідь, 1996. — Кн. 2 : 40-ві — 60-ті роки XIX ст. — 384 с.
  • Історія української літератури XIX століття : у 3 кн. : Навчальний посібник / М. П. Бондар, Т. І. Гундорова, Н. В. Левчик та ін. ; ред. М. Т. Яценко ; М-во освіти України. — К. : Либідь, 1997. — Кн. 3 : 70-ті — 90-ті роки XIX ст. — 432 с.
  • Історія української літератури XIX століття : у 2 кн. : підручник для студ. філол. спец. вищ. навч. закладів / М. Г. Жулинський, М. П. Бондар, М. Т. Яценко та ін. ; за ред. М. Г. Жулинського. — К. : Либідь, 2005. — Кн. 1. — 656 с.
  • Історія української літератури XIX століття : у 2 кн. : підручник для студ. філол. спец. вищ. навч. закладів / М. Г. Жулинський, М. П. Бондар, Т. І. Гончарова та ін. ; за ред. М. Г. Жулинського. — К. : Либідь, 2006. — Кн. 2. — 712 с.

Примітки

  1. ↑ а б Відділ історії української літератури. Склад відділу. Інститут літератури НАН України. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 09.11.2016.
  2. ↑ а б Указ Президента України від 8 грудня 2015 року № 686/2015 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2014 року»
  3. ↑ Відділ української класичної літератури. Інститут літератури НАН України. Архів оригіналу за 24.06.2016. Процитовано 24.06.2016.
  4. ↑ Шевченківська енциклопедія: в 6 томах. Портал Шевченка.
  5. ↑ Історія української літератури : у 12 т. Інститут літератури НАН України. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 09.11.2016.

Джерела