uk %D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B5

Велико-Градіште
	Герб
Країна	Сербія
Регіон	Центральна Сербія
Округ	Бранічевський
Громада	Велико-Градіште
Голова	Драган Мілич
Площа	344 км²
Висота центру	68 м
Офіційна мова	сербська
Населення	5818 осіб (2010)
Національний склад	серби
Конфесійний склад	християни
Міста-побратими	Решица
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	+381(0)12
Поштовий індекс	12220
Автомобільний код	PO
GeoNames	784535
Офіційний сайт	velikogradiste.rs
	Велико-Градіште Велико-Градіште (Сербія)

Велико-Градіште (серб. Велико Градиште, рум. Gradiştea Mare) — населений пункт міського типу, розташований на північному сході Сербії (Бранічевський округ) на берегах річок Дунай (на правому) і Пек^[ru] (на лівому). Населення на 2010 р. становлять 5818 жителів^[1].

Є центром громади Велико-Градіште^[ru]. До складу муніципалітету Велико-Градіште входять 26 населених пунктів^[2].

Історія

До завоювання Балканського півострова римлянами в I столітті до н. е., на території Велико-Градіште проживали фракійці та даки. Це містечко тоді називалося лат. Pincum, і належало воно до провінції Верхня Мезія.

У Велико-Градіште^[3] знайшли фрагмент похоронного мистецтва^[ru], що датується початком II століття н. е. — incum relief^[en], на якому зображені герої Іліади Ахілес і Гектор. Унікальність знахідки обумовлюється і тим, що це єдиний рельєф такого роду, знайдений на території Мезії^[3].

У Велико-Градіште народилися:

Милоє Васич^[ru] (1869—?) — сербський археолог, дослідник доісторичної культури Вінча.
Жанка Стокич (1887—1947) — відома сербська актриса.
Філіп Цептер (нар. 1950) — засновник, власник і президент корпорації «Zepter International^[en]».

↑ Serbia: largest cities and towns and statistics of their population (англ.). World Gazetteer. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 18 квітня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
↑ Общие данные. Општине у Србији, 2009. (se) . 01.2009. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 18 квітня 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
↑ ^а ^б Pilipović S. Героїчні теми Троянського циклу в римському поховальному мистецтві // BALCANICA. — Београд : Serbian Academy of Sciences and Arts, 2007. — Iss. XXXVII. — P. 24. — ISSN 0350–7653. (англ.)