Великий Карабчіїв
Вели́кий Карабчіїв — село в Україні, у Городоцькій міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. НазваПоселення на горі Городисько було зруйноване турецькими загарбниками, які, мабуть, тут деякий час жили. Про це свідчить назва села. Слово «Карабчіїв» у Тюркські мови означає «чорний ліс». А навколо села, на схилах гори Городисько, здавна були чорні, тобто дрімучі ліси. Правда, народна етимологія цієї назви інша. Кажуть, вона походить від того, що перші жителі села жили на горбах і «карабкались» на них, несучи воду з річки. ГеографіяУ селі річка Лисогірка впадає у річку Смотрич. Загальні відомостіУ туристичному путівнику «Високі береги Смотрича» Великий Карабчіїв описують так: «На нашому маршруті ще одне цікаве село — Великий Карабчіїв. Ось із пагорба уже видно, як у глибокій долині в садах біліють і голубіють колгоспі оселі. Але гляньмо поки що праворуч. Уздовж дороги висаджено молоді берізки. Далі, за долиною, чорніє гора Городисько, оповита густим грабчаком. На ній видно руїни старовинного монастиря-фортеці. Тут є сад, який називається Монастирським. Колись Карабчіїв займав лише лівий горбистий берег Смотрича («Гора»). Тепер село розташоване на обох берегах річки, яка утворює тут серпоподібну петлю. Ліси в урочищах Ганська, Парня мішані, з них переважає граб. Тут багато опеньків. На схід від села, як іти до Лісогірки, місцевість низовинна, заболочена, тож недарма це урочище називають «Жабинцями». Постоявши біля невеличкого гарного ставка і оглянувши старий дерев'яний млин, відправляємося в дальшу путь.» [1] ІсторіяУ лісі поблизу села є залишки великого давньоруського городища XI—XIII століть. В актах XIV—XVI століть Великий Карабчіїв згадується як «Старий Підлісний Карабчіїв». 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Великокарабчіївську сільраду Дунаєвецького району до складу Городоцького району.[2] З 1991 року в складі незалежної України. 10 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Городоцької міської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади[4]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[5]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1131 особа, з яких 456 чоловіків та 675 жінок[6]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 883 особи[7]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
СимволікаЗатверджена 3 листопада 2017 р. рішенням № 2-21/2017 сесії сільської ради. Автор — П. Б. Войталюк. ГербЩит поділений срібною пониженою балкою. В першій лазуровій частині три чорних гори, облямовані сріблом, середня з яких вища, супроводжувані у правому верхньому куті золотим сонцем з шістнадцятьма променями, у лівому верхньому куті золотим півмісяцем в балку ріжками догори, супроводжуваним угорі золотою шестипроменевою зіркою. В другій зеленій частині золота гілка граба з трьома листочками, покладена в балку. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ВЕЛИКИЙ КАРАБЧІЇВ». Герб означає легенду про походження назви села від слова «карабчі» — чорний ліс — і його розташування біля гори. Срібна смуга означає ріку Смотрич, листочки граба означають навколишні ліси. ПрапорКвадратне полотнище поділене горизонтально на чотири смуги — синю, чорну, білу і зелену — у співвідношенні 5:1:1:5. На верхній смузі жовте сонце з шістнадцятьма променями, на нижній жовта гілка граба з трьома листочками, покладена горизонтально СвітлиниДив. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia