Купин

село Купин
Вулиця біля млина
Вулиця біля млина
Вулиця біля млина
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Городоцька міська громада
Код КАТОТТГ UA68040130200082838
Основні дані
Населення 763
Площа 1,49 км²
Густота населення 512,08 осіб/км²
Поштовий індекс 32060
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°5′53″ пн. ш. 26°34′47″ сх. д. / 49.09806° пн. ш. 26.57972° сх. д. / 49.09806; 26.57972
Середня висота
над рівнем моря
245 м
Водойми річка Смотрич
Місцева влада
Адреса ради 32000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Городок, вул. Грушевського, 53
Карта
Купин. Карта розташування: Україна
Купин
Купин
Купин. Карта розташування: Хмельницька область
Купин
Купин
Мапа
Мапа

CMNS: Купин у Вікісховищі

Ку́пин — село в Україні, у Городоцькій міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Колишнє містечко.

Географія

Село Купин розташовано на обох берегах річки Смотрич, лівої притоки Дністра.

Історія

Село (колись містечко) Купин відоме від 1407 року. Тоді його володарем був такий собі Богуслав зі Стахова. У XVI столітті власниками містечка (як і більшості довколишніх сіл) були Замойські, від 1637 року – Гербурти.

В документі за 1526 рік мова йде про власницю сіл Купина, Олексинця та Скіпче, яка вела переговори про продаж своїх маєтків разом із селянами, але в останній момент відмовилась від своїх намірів.

З 1991 року в складі незалежної України.

10 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Городоцької міської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[3].

Населення

Населення становить 763 осіб станом на 2001 рік.

Пам'ятки архітектури

  • Млин побудований 1455 р., діючий до 2005 року
  • Костел кармелітів.
  • Рештки середньовічного замку.[4]
  • Турецький міст.
  • Старе єврейське кладовище.

Пам'ятки природи

У Купині на р. Смотрич є мальовничий поріг з перепадом висоти близько 1,5 м, який називають Купинським водоспадом. Також, поблизу села знаходиться «Богданів дуб». З купинським Дубом пов’язана цікава легенда. Мовляв, влітку 1653 року на пагорбі, де стояв Дуб, отаборилося військо Богдана Хмельницького, саме у цьому місці колись був табір козаків. Для гетьманського шатра вибрали найпримітніше місце – біля Дуба. За легендою, до однієї з його гілок Богдан власноруч припнув свого коня. На ранок виявилося, що все листя на тій гілці обсипалося, а за кілька днів по тому вона взагалі всохла.

Відомі люди

Галерея

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 10
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. На Хмельниччині знайдено залишки невідомого стародавнього замку. Zaxid.net. 16 листопада. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 21 березня 2022.
  5. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998.— 243 s.— S. 97. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8
  6. Там само. С. 72.
  7. Бондар Іван Севастьянович / Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] esu.com.ua

Посилання