Велика Доч
Вели́ка Доч — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 554 особи[1]. ІсторіяВелика Доч свою історію бере початок з другій половині XX століття. В цей час на територіі сучасного села знаходився Савченків хутір. За даними карт тих часів хутір знаходився у західній частині села. В кінці 19 сторіччя через територію села була прокладена Любаво-Роменська залізниця. Ділянка Гомель-Бахмач була відкрита у 1874 році. З відкриттям залізниці був збудований залічничний вокзал. В серпні 1919 року на території станції відбувалися бойові сутички Червоної та Білої армії. Стрілянина була за участю бронепоїздів «Орёл»-зі сторони Білих та бронепоїзд «Советская Россия» зі сторони червоних. Для підтримки якогось поїзда використовувалася кіннота та артилерія малого калібру[2]. 11 вересня 1941 село окупували німецькі загарбники, комуністичний режим відновлено 8 вересня 1943 року. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947. У радянські часи працювали такі підприємства:
Оскільки на території села знаходиться залізниця, то підприємства району мали філії по прийому-відвантаженні вантажів
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади[3]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району[4]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1044 особи, з яких 482 чоловіки та 562 жінки[5]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб[6]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
СучасністьНа цей час на території села працюють такі організації:
Інфрастуктура села складається із
Серед природних пам'яток — стародавній дуб (до 300 років).
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia