uk %D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5 (%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

селище Ведмеже
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Довжанський район
Тер. громада	Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA44040010040058312
Основні дані
Засновано	1800
Статус	із 2024 року
Площа	8,79 км²
Населення	▼ 2755 (01.01.2018)
Густота	313,4 осіб/км²;
Поштовий індекс	94823
Телефонний код	+380 6434
Географічні координати	48°07′27″ пн. ш. 39°35′08″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря	241 м
Водойма	р. Довжик ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Ізотове
До станції:	2,1 км
	До райцентру:
- автошляхами:	10,4 км
	До обл. центру:
- залізницею:	100 км
- автошляхами:	66,6 км
Селищна влада
Карта
	Ведмеже
	Ведмеже

Ведме́же (до 1924 — Яновське, в 1924—2016 — Володарськ) — селище в Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області України.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія

Географічні координати: 48°7' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 8,79 км².

Селище міського типу розташоване у східній частині Донбасу за 12 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Ізотове, за 2 км.

Історія

Поселення засноване 1905 року у зв'язку з будівництвом шахти № 10. У 1923 році робітниче селище шахти № 10 імені Володарського було перейменоване в селище Володарськ на честь радянського партійного діяча М. Володарського.

Перша назва селища — Собачівка. Статус селища міського типу — з 1938 року.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.^[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району^[3].

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3 274 особи, з них 33,38 % зазначили рідною українську мову, 65,85 % — російську, а 0,77 % — іншу^[4].