Ванзейська конференція (нім.Wannseekonferenz) — зустріч вищих посадових осіб нацистської Німеччини, що відбулася в передмісті Берліна Ванзеє 20 січня 1942 року.
Метою конференції, скликаної керівником Головного управління імперської безпеки (RSHA) обергрупенфюреромРейнгардом Гейдріхом, полягала в забезпеченні адміністративної співпраці керівників різних державних відомств у здійсненні остаточного вирішення єврейського питання, в результаті чого більшість євреїв окупованої Європи будуть депортовані до Польщі й убиті. Учасниками конференції були представники ряду міністерств, у тому числі державні секретарі Міністерства закордонних справ, Мін'юсту, внутрішніх справ і державних міністерств, а також представники з СС. У ході зустрічі Гейдріх описав, яким чином європейські євреї будуть переміщені із заходу на схід і відправлені у табори смерті у Генерал-губернаторстві (окупована частина Польщі), де вони будуть убиті.
Узаконена дискримінація євреїв розпочалася відразу ж після захоплення нацистами влади 30 січня 1933 року. Насильство та економічний тиск було використано нацистським режимом, щоб змусити євреїв добровільно покинути країну. Після вторгнення у Польщу у вересні 1939 року почалося знищення європейського єврейства, вбивства тривали й прискорилися після вторгнення в Радянський Союз у червні 1941 року. 31 липня 1941 року Герман Герінг дав письмовий дозвіл Гейдріху підготувати та представити план для «остаточного вирішення єврейського питання» на територіях, підконтрольних Німеччині, і координування участі всіх залучених урядових організацій. На Ванзейській конференції Гейдріх наголосив, що, як тільки процес депортації буде завершений, винищення стане внутрішньою справою під контролем СС. Другорядною метою було прийти до визначення, хто був євреєм і таким чином визначити обсяг винищування.
До початку Нюрнберзького процесу одна вціліла копія Ванзейського протоколу, із зафіксованим ходом зустрічі, була знайдена генеральним прокурором США Робертом Кемпнером у файлах, які вилучили в Міністерстві закордонних справ Німеччини. Вілла у Ванзеє, де відбулась конференція, нині є Меморіалом Голокосту і музеєм „Будинок Ванзейської конференції“.
Джерела
Брайтман, Річард (1991). The Architect of Genocide: Himmler and the Final Solution [Архітектор геноциду: Гіммлер і Остаточне рішення]. Ганновер: Brandeis University Press.
Браунінг, Крістофер Р. (2007) [2004]. The Origins of the Final Solution : The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 – March 1942 [Походження остаточного рішення: еволюція нацистської антиєврейською політики, вересень 1939 – березень 1942]. Comprehensive History of the Holocaust. Лінкольн: University of Nebraska Press. ISBN978-0-8032-0392-1.
Еванс, Річард Дж. (2008). The Third Reich at War. Нью-Йорк: Penguin. ISBN978-0-14-311671-4.
Герхард, Гезіне (лютий 2009). Food and Genocide. Nazi Agrarian Politics in the occupied territories of the Soviet Union. Contemporary European History. Кембридж: Cambridge University Press. с. 57—62. doi:10.1017/S0960777308004827.
Лонгеріч, Пітер (2010). Holocaust: The Nazi Persecution and Murder of the Jews. Оксфорд, Нью-Йорк: Oxford University Press. ISBN978-0-19-280436-5.
Лонгеріч, Пітер (2012). Heinrich Himmler: A Life. Оксфорд: Oxford University Press. ISBN978-0-19-959232-6.
Маррус, Майкл Р.; Пакстон, Роберт О. (1981). Vichy France and the Jews. Стенфорд: Stanford University Press. ISBN0-8047-2499-7.
Розман, Марк (2002). The Villa, The Lake, The Meeting: Wannsee and the Final Solution. Лондон; Нью-Йорк: Allen Lane. ISBN0-71-399570-X.
Снайдер, Тімоті (2010). Bloodlands: Europe between Hitler and Stalin [Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіном]. Нью-Йорк: Basic Books. ISBN978-0-465-00239-9.
Туз, Адам (2006). The Wages of Destruction: The Making and Breaking of the Nazi Economy. Лондон, Нью-Йорк: Allen Lane. ISBN978-0-713-99566-4.