Вагн Гольмбоє
Вагн Гюльдинг Гольмбоє (20 грудня 1909 — 1 вересня 1996) — данський композитор і педагог. БіографіяВагн Гольмбоє народився у Горсенсі, Ютландія, у купецькій родині відданих музикантів-аматорів. Обоє батьків грали на піаніно. Його батько заробляв на життя як виробник фарб і лаків у Horsens[5]. Його старшим братом був данський журналіст Кнуд Гольмбоє. З 14 років Вагн брав уроки гри на скрипці. У 1926 році, у віці 16 років, він почав формальне музичне навчання у Королівській данській консерваторії у Копенгагені за рекомендацією Карла Нільсена. Навчався у Кнуда Єппесена (теорія) та Фінна Хоффдінга (композиція). Після закінчення навчання у 1929 році він переїхав до Берліна, де на короткий період Ернст Тох став його вчителем[6]. Під час перебування у столиці Німеччини він познайомився з піаністкою та художницею Румунії Метою Мей Граф (1910—2003) із Сібіу/Германнштадта. Вона навчалася у Музичній школі Берліна з 1929 року, одним із її вчителів був Пауль Гіндеміт[7]. Пара одружилася у 1933 році та виїхала з Берліна до Румунії, де вони відвідали маловідомі та віддалені села та вивчали трансільванську народну пісню[8]. Згодом вони переїхали до Данії, оселившись у столиці, Копенгагені, у 1934 році. У той час як його дружина Мета відмовилася від музичної кар'єри, щоб зайнятися образотворчим мистецтвом, зокрема фотографією, Вагн давав приватні уроки музики та почав складати власні композиції у цей період. Багато з ранніх композицій ніколи не виконувалися. Подібно до досліджень, які він уже проводив у Румунії, він продовжив вивчення народної пісні, провів багато польових робіт по всій Данії, включно з Фарерськими островами та Гренландією. Багато композицій явно пов'язані з фольклором, зокрема пісні інуїтів, є результатом цієї діяльності. З 1941 до 1949 рік він був викладачем у Королівському інституті для сліпих, а з 1950 до 1965 рік викладав у Королівській консерваторії у Копенгагені, у 1955 році його призначили там професором. До цього він також працював музичним критиком у данській щоденній газеті «Politiken» з 1947 до 1955 рік[9]. Серед учнів Вагна Гольмбоє були Пер Норгорд, Іб Нергольм, Бент Лоренцен, Арне Нордхайм, Егіл Говланд й Алан Стаут. Вагн і його дружина Мета купили ділянку землі на озері Арресо у Рамлезе/Зеландія у 1940 році, де вони створили ферму «Arre Boreale» у 1950-х роках і провели решту свого життя разом там[10]. Вагн Гольмбоє був затятим любителем природи, він жив у сільській місцевості до своєї смерті у 1996 році і протягом багатьох років особисто посадив 3000 дерев на своїй ділянці землі[10]. МузикаГольмбоє створив близько 370 творів, зокрема 13 симфоній, три камерні симфонії, чотири симфонії для струнних, 20 струнних квартетів, численні концерти, одну оперу та пізню серію прелюдій для камерного оркестру, а також багато хорової та іншої музики на додаток до його ранніх творів, які ніколи не отримували опуси. Його останній твір, 21-й струнний квартет, «Quartetto sereno», завершив його учень Пер Норгорд. Музичні метаморфози тематичних або мотивних фрагментів характеризують більшість його творів між 1950 та 1970 роками; у цьому відношенні його музика схожа на музику, написану Яном Сібеліусом на початку XX століття. Його ранні твори демонструють вплив східноєвропейських композиторів, як-от Бела Барток; у його творчості також видно вплив Ігоря Стравінського, Карла Нільсена та Дмитра Шостаковича. Основні роботи(М.— Мета число — для Метаморфози. Можна також сказати, що його назвали на честь його дружини, Мети Мей Гольмбо… система числення, створена проф. [11])
Комерційні записи його симфоній Овеном Арвелом Г'юзом все ще доступні, як і записи його струнних квартетів, камерних концертів та деяких інших творів. Його хорову чи духову музику чи його духовий Notturno з 1940 року можна виконувати частіше, ніж його твори для повного чи камерного оркестру. Існують приватні касети з виконанням музики Гольмбоє; їх створили, серед інших, Микола Малько та Фріц Малер[12]. Бібліографія
Примітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia