В'язень замку Іф

В'язень замку Іф
рос. Узник замка Иф
Жанр	Пригодницький фільм
Режисер	Георгій Юнгвальд-Хількевич
Сценарист	Марк Захаров, Георгій Юнгвальд-Хилькевич
На основі	Граф Монте-Крісто
У головних ролях	Віктор Авілов Євген Дворжецький Олексій Петренко Анна Самохіна Михайло Боярський Олексій Жарков
Оператор	Фелікс Гілевич
Композитор	Олександр Градський
Художник	Наталя Ієвлева
Кінокомпанія	Одеська кіностудія
Тривалість	236 хвилин
Мова	російська
Країна	СРСР  Франція
Рік	1988
Дата виходу	1989
IMDb	ID 0096356

«В'язень замку Іф» (рос. «Узник замка Иф») — український радянський трисерійний художній фільм, знятий 1988 року на Одеській кіностудії режисером Георгієм Юнгвальд-Хількевичем.

Пригодницький фільм в трьох частинах: «Абат Фаріа», «Граф Монте-Крісто» і «Аз віддам» — за мотивами роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто». Перша роль у кіно Анни Самохіної.

Сюжет

Напередодні весілля молодого моряка Едмона Дантеса з прекрасною Мерседес, юнака за безпідставним звинуваченням засуджують за прихильність ідеям засланця імператора Наполеона і засуджують до довічного ув'язнення в страшній в'язниці в замку Іф. Там він знайомиться із засудженим абатом Фаріа, який стає його вчителем і духовним батьком. Перед смертю абат відкриває Дантесу таємницю безцінних скарбів на острові Монте — Крісто. Скориставшись смертю Фаріа, Дантесу вдається втекти із замку. Оволодівши скарбами, у Франції з'являється загадковий граф Монте-Крісто, який починає таємно мститися своїм кривдникам.

Акторський склад

• Віктор Авілов — Граф Монте-Крісто
• Анна Самохіна — Мерседес
• Євген Дворжецький — юний Едмон Дантес / Альбер де Морсер
• Михайло Боярський — Фернан Мондего, граф де Морсер
• Арніс Ліцитіс — граф де Вільфор, королівський прокурор
• Олексій Жарков — барон Данглар, банкір
• Олексій Петренко — Абат Фаріа
• Надіра Мірзаєва — Гайде
• Гіві Лежава — Комендант Вертьє
• Валентина Воїлкова — пані Елоіз де Вільфор
• Петеріс Гаудіньш — Максимільян Моррель
• Ігор Богодух — П'єр Моррель
• Євген Платохін — Луїджі Вампа
• Юрій Дубровін — Батістен
• Микола Кочегаров — Бошан
• Наталя Позднякова (Циганкова) — Карконта
• Яна Поплавська — Ежені Данглар
• Володимир Портнов — ювелір
• Асхаб Абакаров — епізод
• Надія Резон — Жюлі
• Світлана Смірнова — Ерміна Данглар
• Ігор Скляр — Бендетто
• Юлле Сінісалу — Валентина де Вільфор
• Володимир Стєклов — Бертуччіо
• Всеволод Шиловський — Кадрусс
• Георгій Юнгвальд-Хилькевич — Артаньяк
• В'ячеслав Цой — Лі
• Олександр Сластін — комісар поліції
• Юрій Рудченко — тюремник
• Олена Чекан — епізод
• Геннадій Четвериков
• Олег Шкловський — Дебре
• Аркадій Шалолашвілі — епізод
• Сергій Шенталинський — Франц де Епін
• Петро Шидивар — банкір Данглара
• Олена Каменських-Барановська

Цікаві факти

• Режисер Георгій Юнгвальд-Хількевич довго не міг знайти актора на роль головного героя в цьому фільмі. Та коли летів у літаку, йому випадково потрапив на очі журнал «Театр», а в ньому — фотографія і до неї — текстовка: «У Театрі на Південному Заході роль Гамлета грає непрофесійний актор, якого режисер побачив у самодіяльному колективі і в той же день взяв до себе на всі провідні ролі». Побачивши обличчя Авілова, Юнгвальд-Хількевич зрозумів, що знайшов графа Монте-Крісто.[1]
• Не міг режисер знайти і підходящу актрису на роль Гайде. Надіру Мірзаєву знайшла в Ташкенті в місцевій балетній школі дружина Георгія Юнгвальда-Хількевича Тетяна Чернова, що працювала у нього асистентом. Вона наполягла, щоб 17-річну балерину режисер взяв на цю роль. Через деякий час Юнгвальд-Хількевич розлучився із дружиною і одружився з Мірзаєвою.[2]

Примітки

1. Виктор Авилов обладал экстрасенсорными способностями и всегда знал, от чего умрет. Задолго до болезни он часто повторял: «По-моему, у меня рак…» // Газета «Бульвар Гордона» № 32 (432)^[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
2. ^[недоступне посилання Георгий Юнгвальд-Хилькевич: «Я жил на две семьи» // Комсомольская правда в Украине]

Джерела

• Кино-Театр. Ру [Архівовано 6 листопада 2010 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання