|
Білімович Антон ДмитровичБілімович Антон Дмитрович (нар. 20 червня 1879 — пом. 17 вересня 1970) — український та югославський математик, механік. Ректор Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1917—1919). Приват-доцент; професор; член-кореспондент (1925), дійсний член (1936) Сербської Академії наук та мистецтв.[4] Брат економіста Олександра Білімовича. БіографіяНародився у родині військового лікаря у Житомирі. В 1896 р. з відзнакою закінчив Київський кадетський корпус. Готуючись до військової кар'єри, А. Д. Білімович продовжує навчання у Миколаївському інженерному училищі в Петербурзі, але потім вирішує перейти до університету. Для цього він склав іспити з латинської та грецької мов і вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету Київського університету. У 1903 р. закінчує Київський університет з дипломом першого ступеня і золотою медаллю за роботу «Применение геометрических производных к теории кривых и поверхностей», видруковану пізніше (1907). Тут він стає учнем відомих механіків К. Г. Суслова та П. В. Воронця. Після закінчення університету його було залишено як стипендіата та позаштатного асистента кафедри теоретичної і прикладної механіки. Отримав у 1907 р. звання приват-доцент кафедри теоретичної і прикладної механіки Київського університету. У 1912 р. захистив у Київському університеті магістерську дисертацію «Уравнения движения для консервативных систем и их приложения». З 1915 р. — ординарний професор кафедри прикладної математики Новоросійського університету (Одеса), У березні 1917 р. він стає першим демократично обраним ректором Новоросійського університету, відпрацювавши на цій посаді до квітня 1919 р. й з вересня по листопад цього ж року. У 1919 р., перебуваючи попечителем Одеського учбового округу, викладав теоретичну механіку на Вищих жіночих курсах. У цьому ж році він представив до Ради університету частково надруковану монографію «Соприкасательные движения твердого тела» як докторську дисертацію, але захистити її не встиг. У січні 1920 р. залишив Одесу і невдовзі знайшов притулок у Сербії. 20 квітня 1920 р. він почав працювати за контрактом, а з 3 листопада 1926 р. штатним ординарним професором прикладної математики на філософському факультеті Белградського університету. Був одним із фундаторів Російського академічного гуртка в Югославії (1920), Математичного інституту Сербської АН (1946), Югославського товариства механіків (на з'їзді товариства у 1964 р. був обраний його почесним головою). Помер у Белграді 17 вересня 1970 р. Наукова діяльністьМатематик, механік, наукові інтереси в галузі аналітичної механіки. Вступивши до Київського фізико-математичного товариства, А. Д. Білімович став його секретарем. У цей час вийшла друком його перша наукова публікація «Элементарное построение Штейнеровского эллипса». На засіданнях фізико-математичного товариства доповідав свої математичні роботи, які відносилися до диференційної геометрії. Обійнявши посаду приват-доцента кафедри теоретичної і прикладної механіки Київського університету у 1907 р., читав курс лекцій «Малые колебания» й проводив практичні заняття з аналітичної механіки. У квітні 1915 р. став ординарним професором кафедри прикладної математики Новоросійського університету. На цій посаді він читає базовий курс теоретичної механіки, додаткові розділи динаміки твердого тіла, теорію пружності, а також спецкурси з інтегрування рівнянь механіки і з теорії аероплана. Одночасно очолює механічну майстерню університету і кабінет механіки (1915—1917), продовжує наукову роботу в галузі аналітичної механіки. Після смерті О. М. Ляпунова 3 листопада 1918 р. очолив комісію по збереженню, обробці та підготовці до друку робіт академіка, завдячуючи чому був збережений його рукопис «О некоторых фигурах равновесия вращающейся жидкости». У січні 1920 р. залишив Одесу і невдовзі знайшов притулок у Сербії, де створив велику наукову школу з аналітичної механіки. Йому також належить заслуга створення у Сербії (у 1920—1960 рр.) низки наукових об'єднань та інститутів, участь у видавничій діяльності співвітчизників-емігрантів: Російського академічного гуртка (квітень 1920 р.), Російського наукового інституту, двох видань «Материалов для библиографии русских научных трудов за рубежом», Математичного інституту Сербської Академії наук, відкриття якого відбулося у травні 1946 р. У 1949 р. вийшов друком перший том «Трудов Математического института Сербской Академии наук». Саме у цьому виданні протягом кількох років А. Д. Білімович друкував свої праці, включаючи спогади «Ляпунов в Одессе» (1956 р.). Крім того він був одним із фундаторів Югославського товариства механіків, а на з'їзді товариства у 1964 р. був обраний його почесним головою. Наукова діяльність була відзначена обранням його 18 лютого 1925 р. членом-кореспондентом, а 17 лютого 1936 р. дійсним членом Сербської Академії наук та мистецтв. Наукові праці
Примітки
Джерела та література
Посилання
|
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
