Білорибиця
Білори́биця звичайна[2] (Stenodus leucichthys) — цінна промислова риба родини лососевих. За даними МСОП вид вважається зниклим у природі, але зберігається в аквакультурі.[3][4]. ХарактеристикаМає великий рот з виступаючою нижньою щелепою і високий спинний плавець. Зазвичай має сріблясте забарвлення з зеленою, блакитною або коричневою спиною. М'ясо біле, пластівчасте, іноді жирне. Дорослі риби важать 14-25 кг, завдовжки до 1,2 м. На першому році життя живиться планктоном, потім переходить до живлення дрібними рибами. Білорибиця — прохідна риба: вона нагулюється в морі, а для розмноження заходить в річки. Ареал і статусВ Євразії ареал охоплює Каспійське море, басейни Волги, Уралу і Терека. На нерест навесні мігрує до 3000 км вгору проти течії. Завдяки розбудові гребель, гідроелектростанцій і водосховищ, міграції стали неможливими, тому вид, за даними МСОП, вважається зниклим у природі.[3][5] Однак популяція підтримується виключно штучно, розводиться за допомогою інкубації.[6] ТаксономіяЯк альтернатива, Stenodus leucichtys вважають видом у широкому сенсі (sensu lato), який містить два підвиди.[4] Крім Stenodus leucichthys leucichthys, який водиться у внутрішніх водах, інший підвид — нельма, Stenodus leucichthys nelma (Pallas, 1773) — поширений у азійських та північноамериканських річках Арктичного басейну. Наразі нельма вважається окремим видом Stenodus nelma.[3][6][7][8][9] Stenodus є філогенетично близькими до сигів (Coregonus), від яких відрізняється типовою для хижих риб морфологією.[10] Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia