Станом на 1885 рік складалася з 49 поселень об'єднаних у 22 сільські громади. Населення — 6914 осіб (3363 чоловічої статі та 3551 — жіночої), 780 дворових господарства[1].
Основні поселення волості
Білокриниця — колишнє власницьке село при річці Дядківська Криниця за 5 верст від повітового міста; волосне правління; 365 осіб, 35 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок.
Антонівці — колишнє власницьке село при річці Іловиця, 450 осіб, 45 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний та скляний заводи.
Башківці — колишнє державне та власницьке село при ключі Долина, 590 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Жолобки — колишнє власницьке село, при струмкові Хотяч та озері Шупинка, 395 осіб, 52 двори, православна церква, постоялий будинок.
Залісці — колишнє власницьке село, при озері Забірське, 457 осіб, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Лішня — колишнє власницьке село при річці Піщанка, 210 осіб, 20 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Мала Андруга — колишнє власницьке село при річці Іква, 223 особи, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Обич (Монастирок) — колишнє власницьке село при струмкові Обич та ключі, 528 осіб, 67 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Сапанів — колишнє державне село при річці Іква, 850 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Стіжок — колишнє власницьке село, при струмкові Коловиниця, 267 осіб, 33 двори, каплиця, постоялий будинок.
Тилявка — колишнє власницьке село, при струмкові Тилявка та озері Пилипове, 415 осіб, 42 двори, православна церква, постоялий будинок.
Угорськ — колишнє власницьке село, при озері Нестерське, 368 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок.
Історія
Волость існувала у ХІХ ст. — 1920 році у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1933 роки волость існувала як ґміна Білокриниця Кременецького повітуВолинського воєводства у тих же межах, що й до 1920 року. В 1921 р. волость налічувала 14 507 жителів (12 653 православних, 1 814 римо-католиків, 5 євангелістів, 5 греко-католиків і 30 юдеїв), складалася з 46 населених пунктів[2]:
