Білозерське князівство

Білозерське князівство
Герб
Дата створення / заснування	1238
Офіційна мова	старослов’янська мова і російська
Столиця	Бєлозерськ
Форма правління	абсолютна монархія
Час/дата припинення існування	1485
Офіційна релігія	православ'я

Білозерське князівство на мапі Великого князівства Володимирського (XIII сторіччя)

Білозерське князівство — руське князівство у сточищі річки Шексна і навколо озер Біле і Кубенське в 1238—1485 роках. Столиця — місто Білоозеро (нині Білозерськ). Крім Білоозера, у князівстві було ще одне місто — Устюжна, а також багато великих сіл: Борисово-Судське, Біле, Йорга, Ліпін Бор.

Історія

Розширення Московського князівства у 1300—1462 роках

Час заснування Білоозера невідомо, але за літописами це було до покликання князів Рюриковичів, у якому брала участь і Весь (вепси), що населяла тоді Білозерський край. З покликаних братів-князів середній, Сінеус, сів на Білоозері, де першими насельниками була Весь[1]. Після смерті Сінеуса Білозерське князівство переходить Рюрику, який передає його в управління «княжого мужа» або намісника. Значення Білоозера з'ясовується вже при першому приймачі Рюрика: в 907 році Олег, за мирним договором, вимагає з греків «укладів», поряд з іншими містами і на Білоозеро. По смерті Ярослава Володимировича в 1054 році Ростов разом з Суздалем і Білоозером дістався Всеволоду Ярославичу, в роду якого постійно і перебував[2]. У 1207 Всеволод Юрійович (Велике Гніздо) віддав Ростовське князівство, до якою тоді відносилося Білоозеро, старшому синові Костянтину. Костянтин Всеволодович перед смертю в 1219 розділив Ростовську князівство між своїми синами наступним чином: старшому Василькові він віддав Ростовське князівство з Білоозером, Всеволоду — Ярославське князівство, Володимиру — Углицьке канязівство. По смерті Василька Білоозеро відокремилося від Ростова і склало самостійним Білозерським князівством, на яке сів молодший син Василька Гліб, між тим, як Ростов залишився за старшим, Борисом Васильковичаем[3].

Білозерське князівство виділилося в 1238 році зі складу Ростовського князівства після смерті Василька Костянтиновича. Першим Білозерським князем став його син Гліб Василькович (правил в 1251—1277). У 1279 році князівство було захоплене його племінником ростовським князем Дмитром Борисовичем. У 1302 році, ймовірно, за допомогою Золотої Орди відновлено.

Між 1328 і 1338 роками Білозерське князівство було куплено московським князем Іваном Калитою. Близько 1338 року Узбек-хан відібрав у Калити ярлик на Білозерське князівство і передав його представнику роду білозерських князів — Роману Михайловичу. Після смерті Романа Михайловича територія князівства була поділена на два спадки на користь його синів — Федора і Василя. У 1352 році князівство пережило велику епідемію чуми, після чого місто Білоозеро було перенесене на нове місце (де існує досі, перейменоване в 1777 році на Білозерськ).

Після загибелі князя Федора в Куликовській битві 1380 року Білозерське князівство було приєднано до Москви. У 1389 році Дмитро Донський, у своєму духовному заповіті, призначає Білозерський уділ («куплю Івана Калити») своєму синові Андрію, князю Можайському. По смерті Андрія Дмитровича молодший з двох його синів Михайло, отримав місто Верею і Білозерський уділ, яким володів до своєї кончини в 1485 році. Зі смертю Михайла Андрійовича обидва його спадки, за договором з великим московським князем Іваном III, стали власністю останнього і вже назавжди увійшли до складу Великого Московської князівства.

Білозерський уділ князя Василя, роздрібнився на володіння, залишався за його нащадками до другої половини XVI сторіччя.

Серед вотчинників-васалів місцевої династії відомі прізвища: Монастирьови, Ліхареві, Федорові, Плещеєви, Карачарови, Ілліни, Степанови, Внукови, Стогініни, Хромі.

Герби Білозерського князівства

Герб на печатці Івана IV Грозного 1577 / 1578 років.

На печатці зображена риба[4] (прим: породи короп).

Герб Білозерського князівства «Царський Тітулярнік» 1672 рік.

В овалі, дві схрещені риби (прим: коропових порід) з півмісяцем і хрестом[5] над ним. Вгорі напис — Білозерський[6].

Герб для Білозерських полків з гербовника Мініха 1729 / 1730 року.

Біле озеро, в ньому дві жовті стерляді, над рибами білий місяць, жовтий хрест, блакитне поле.

Гербовник Всеросійського дворянства В. А. Дурасова 1906 року.

Герби великих і удільних князівств Русі. Герб князівства Білозерського. В блакитному полі дві срібні риби (прим: породи осетрові), хрестоподібно розташовані, над якими срібний півмісяць, звернений рогами вгору. В правому куті щита золотий хрест. Зверху щита шапка Мономаха.

Опис герба

У лазуровому полі дві срібні перехрещені риби (осетрові) під срібним півмісяцем, у розділі зліва золотий хрест. Зверху герба шапка Мономаха.

Білозерські князі

• Гліб Василькович (1238–1278)
• Дем'ян Глібович (народився в 01.07.1263г.)
• Михайло Глібович (1278–1279)
• Дмитро Борисович (1279–1286)
• Михайло Глібович (1286–1293)
• Федір Михайлович (1293–1314)
• Роман Михайлович (1314–1339)
• Федір Романович (1339–1380)
• Юрій Васильович (1380–1389)
• Андрій Дмитрович (1389–1432)
• Михайло Андрійович (1432–1485)

Див. тако: Білозерські князі — князі Білозерського князівства та їхні нащадки

Примітки

1. Сборник Русских Летописей.
2. Карамзин.
3. А. В. Экземплярский. «Владетельные князья Белоозерские». 1888г. стр. 3.
4. «Царский титулярник». 1672г. лист 62.
5. Прим: Если быть точным, это четырехконечный каплевидный крест.
6. Там же.

Література

• Зкземплярский А. В. Владетельные князья Белозерские. — Ярославль, 1888.
• Рудаков В. Е. Белозерское княжество // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Виноградов А. Ростовские и Белозерские удельные князья // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
• Копанев А. И. История землевладения Белозерского края XV—XVI вв. / АН СССР. Ин-т истории. Ленингр. отд-ние. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1951. — 256 с.
• Дёмин Л. М. Белозерское удельное княжество в системе феодальных отношений средневековой Руси и в свете объединительной политики Московского государства / Российский университет дружбы народов. — М.: Общество дружбы и развития сотрудничества с зарубежными странами, 2005. — 192 с. — 500 экз.
• Грязнов А. Л. Белозерские акты XIV—XVI вв.: исследование и перечень / Сев. отд-ние Археогр. комис. РАН. — Вологда: Древности Севера, 2019. — 604 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-93061-137-3.

Посилання

• Белозерье: Краеведческий альманах. Вып. 2. [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.] — Вологда: Легия, 1998. — 416 с. — ISBN 5-89791-006-5
• Белозерское княжество [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // // Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. — Т. 1. — С. 76-78.