Михайло Андрійович (князь верейський)
Михайло Андрійович († 12 квітня 1486) — удільний князь Верейський (1432–1486), Білозерський (1432–1486) та Вишгородський (1450–1464), молодший (другий) син удільного князя можайского Андрія Дмитровича (1382—1432) і княгині Стародубської Агрипини (Горпини) Олександрівни. БіографіяУ червні 1432 після смерті свого батька Андрія Дмитровича Михайло успадкував Верею та Білоозеро. Великий князь Московський Василь II Васильович Темний (1425—1462) цінував вірність свого двоюрідного брата, Верейського князя, але з самого початок князювання його сина Івана III на Михайла почав чинитися тиск. У 1465 він повернув великому князю кілька волостей, подарованих Василем II, і зобов'язався вважати себе молодше всіх великокнязівських братів. У 1482 Михайло дав обіцянку, що після його смерті Білоозеро знову повернеться до московських князів. Поступливістю він не давав приводу Івану проявити свій гнів і відібрати у нього Верейський уділ. Проте Іван таки знайшов, до чого причепитися. Сталося, що у сина Михайла, Василя, були знайдені деякі речі першої дружини великого князя — Марії Тверської (Василь отримав їх у посаг за своєю дружиною). Іван III велів відібрати у нього дружинин посаг, у самого Михайла за провину сина відібрав Верейську волость. Пізніше, правда, він повернув її у вигляді дару, без права передачі в спадщину. Після смерті Михайла Верея була приєднана до Московії. Похований у Пафнутьєво-Борівському монастирі. РодинаДружина — княжна Олена Ярославна Боровська, друга дочка удільного князя Ярослава Володимировича Борівсько-Серпуховського (1388—1426) і Марії Федорівни Кошкіної-Голтяєвой. Діти:
|