Бульвар Монмартр

Бульвар Монмартр
Дата створення / заснування	липень 1676
Офіційна назва	фр. boulevard Montmartre[1]
Названо на честь	porte Montmartre^d
Країна	Франція
Адміністративна одиниця	II округ Парижа IX округ Парижа Quartier Vivienne^d Faubourg-Montmartre^d
Спільний кордон із	boulevard des Italiens^d, Бульвар Осман, boulevard Poissonnière^d, passage des Panoramas^d, Passage Jouffroy^d, rue de Richelieu^d, rue Drouot^d, rue du Faubourg-Montmartre^d, rue Montmartre^d, rue Vivienne^d
Довжина або відстань	215 м[2]
Ширина	35 м[2]
Бульвар Монмартр у Вікісховищі

48°52′18″ пн. ш. 2°20′29″ сх. д.

Бульвар Монмартр (фр. Boulevard Montmartre) — бульвар завдовжки 215 метрів, розташований у 2-му та 9-му округах Парижа. Він є одним з чотирьох Великих бульварів Правого берега Сени.

Розташування

Бульвар Монмартр розташований між бульварами Пуассьйоньєр та Осман. Він починається на вулиці Монмартр / вулиці Фобур Монмартр та закінчується на вулиці Рішельє / вулиці Дру. Її обслуговує Паризький метрополітен на лініях метро 8 та 9 (зупинка Рішельє — Друо).

Походження назви

Назву бульвар отримав від сусідньої Брами Монмартр, а не від пагорба Монмартр, як то можна було припустити, оскільки цей бульвар розташований не на цьому пагорбі.

Історія

Бульвар Монмартр був створений 1676 року після знесення старого фортечного муру, який став непотрібним і чиї старі вали вели через незабудовані сільськогосподарські угіддя (болотяна територія). Розпорядження про будівництво та планування було видане через патентні листи в рамках реорганізації вулиць Парижа.[3] Роботи розпочалися в липні 1676 року і закінчились у 1705 році.

Ділянка між бульваром та старим міським муром, розташована за сьогоднішньою вулицею Фейдо (колишня Рю де Фоссе-Монмартр), була урбаніщована з кінця XVII — початку XVIII століття шляхом будівництва приватних вілл.

З червня 1670 року були створені бульвари Сен-Дені, Сен-Мартен, дю Тампль, де Фій-дю-Кальвер та Бомарше. У липні 1676 року патентом було схвалене будівництво бульвару Монмартр, яке попередньо закінчилося в 1705 році[4] й було остаточно завершене в 1763 році. Свою назву він отримав на честь старої міської брами Порт Монмартр, зруйнованої в 1633 році. Під час Французької революції, між 1793 і 1795 роками, бульвар називали бульваром Монмарат. Королівським указом за 4 травня1826 року ширина бульвану мала становити 35 метрів. У березні 1864 року бульвар отримав свою нинішню назву.

Будівлі

• 
  Бульвар Монмартр (1870)
• 
  Бульвар Монмартр 10 - Музей Гревен (вересень 2009)
• 
  Бульвар Монмартр 10 - Пасаж Жуфруа (березень 2007)
• 
  Бульвар Монмартр 10–12 - отель Ронсерей (лютий 2016)
• 
  Отель Мерсі-Аржанто (2010)

• № 1 — Тут існувала кав'ярня «Біля Монмартрської брами» з міжнародними газетами, її теперішня адреса — бульвар Пуассоньєр, 29.
• Театр вар'єте у № 7 був відкритий 24. червня 1807 року Маргаритою Брюне. З 1864 року тут відбулася п'ять світових прем'єр творів Жака Оффенбаха.
•  Пасаж Жоффруа в № 10–12 був споруджений в 1846 році та продовжений з протилежного боку Пасажем Панорами (№ 11–13).
•  Кафе «Верон» в № 13 було побудоване в 1818 році.
• Кафе «Фраскаті», збудоване у 1789 році та зруйноване в 1838 році, розташовувалося в будинку № 23 .[5]
•  Знаменитий музей воскових фігур Музей Гревен відкрився 5 червня 1882 року в будинку № 10. Там між 1828 і 1832 роками мешкав композитор Джоакіно Россіні. Тоді це був готель Ронсере, який займав будинки № 10–1.
• У будинку № 14 у вересні 1991 року відкрилося Hard Rock Cafe.

В мистецтві

Каміль Піссаро «Бульвар Монмартр зимовим ранком» (1897)

1897 року французький художник-постімпресіоніст Каміль Піссарро створив кілька версій картини під назвою Бульвар Монмартр зимовим ранком.

Примітки

1. opendata.paris.fr
   d:Track:Q97064103
2. https://web.archive.org/web/20160303200933/http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/6441.nom.htm
3. Angaben zum Straßenbau in Paris findet man in fr:Réseau viaire de Paris
4. Paris guide: Les Principaux Écrivains et Artistes de la France — La vie. [Архівовано 28 травня 2022 у Wayback Machine.] 1867, S. 1300.
5. Jetta S. Wolff: Historic Paris. [Архівовано 28 травня 2022 у Wayback Machine.] 2014, o. S.